фото: Телеграф
Стерилізувати чи втопити. Львівська волонтерка про «наших людей» і любов до тварин
Волонтерка Орися Терлецька лише за рік допомогла прилаштувати понад 50 собак та десяток котів. З різних причин ці тварини опинились на вулицях Львова чи довколишніх сіл. Зоозахисниця розповіла Tvoemisto.tv, що варто знати, коли береш собаку чи кота з притулку, та чому людям легше втопити тварину, ніж стерилізувати.
Фото: Христина Прокопчук-Чапаріна / Facebook
Тварина як річ та подарунок
В Україні тварин часто не вважають живими істотами. Є люди, які про меблі дбають краще, ніж про собак чи котів. Це можна пояснити тим, що ще за радянських часів тварин ловили, здавали на мило — так воно і відклалося в головах. До того ж, погано ставляться до тварин переважно літні люди та мешканці сіл. От ми переїхали зі Львова у село. Одного разу моя донька намалювала на урок картину сім’ї, де поряд з нами були наші собаки. Втім, вчителька їй сказала, що тварини — це не члени сім’ї. Я вважаю, що це неправильне виховання з самих початків.
Наприклад, у Стамбулі всі безпритульні тварини кліпсовані. Біля кожного кафе є килимки з мисочками для води і їжі. У них в Корані чітко прописано, що тварина має душу і вміє відчувати. Якщо людина після смерті хоче отримати краще життя — повинна піклуватися про тварин і не завдавати їм шкоди.
Дитині можна подарувати тварину, але одразу потрібно пояснити, що їй дарують друга, а не забавку, і що її потрібно доглядати. Цим ми вчимо дітей самостійності і відповідальності. Нашій доньці ми підібрали собаку, коли їй ще не було і двох років. Одразу чітко розповіли, що це не іграшка, а жива істота і член нашої сім’ї, що її потрібно годувати, водити до лікаря тощо.
Читайте також: Захистити пітбуля від ідіота. Чому потрібен психіатричний огляд потенційних власників собак
Кіт має ловити мишей, а пес — охороняти
У нашому селі неподалік Львова люди вважають, що кіт має тільки ходити вулицею і ловити мишей, а пес — сидіти на ланцюгу і гавкати, стерегти їхнє помешкання. І мене це дивує. Людям доводиться пояснювати неодноразово, що собака — це не охорона. У мене вдома три великі дресировані собаки, і водночас мій будинок обслуговує Державна служба охорони. Злодії легко можуть приспати собаку або привести кобелю сучку, за якою він побіжить, залишивши будинок. Собака може бути хіба так званим «дзвіночком». Наприклад, вона дасть знати, якщо хтось чужий йтиме вулицею чи хтось прийшов до вас.
Втім, у першу чергу, тварина — це твій друг. Тому в усьому світі ланцюг вважається знущанням. Собака може жити в буді, вольєрі, але не проводити все своє життя на метровому ланцюгу. Я навіть бачила на ланцюгах йорків та чихуахуа. А по селах присутнє ніби якесь гоніння за пафосом і статусом. Наприклад, люди передивилися «Гру престолів», понабирали хаскі і посадили їх на ланцюги.
Стерилізувати чи вбити
Коли ми говоримо з людьми про стерилізацію, то одні кажуть, що стерилізувати — це калічити тварину, інші ж не хочуть позбавляти собаку «задоволення материнства». Ще хтось вважає, що це гріх. При цьому викинути чи вбити тварину для них — не гріх. Більшість людей просто виносить ще сліпих щенят на смітники, де їх розгризають більші тварини. Ми думаємо, що тут нам могла б допомогти Церква. Під час служби можна було б інформувати людей, що стерилізація — це не гріх, не те, що вбивство.
У собак немає материнського інстинкту. Вони не хочуть народжувати і не планують створювати сім’ї. Якщо відлучити від собаки щеня, то вже за декілька місяців вона його не впізнає. До того ж, після народження щенят та особливо після прийому гормональних препаратів, які зупиняють тічку, у собаки можуть розвинутися ракові пухлини.
Читайте також: У Львові з дитячого екологічного центру викрали тварин, шукають свідків
Продаж тварин
Часом ми бачимо, як люди продають собак на ринках. Вони також не хочуть стерилізувати своїх тварин. Тих, кого вони не продали, — викидають на смітник.
Там, де справді розводять собак, їх реєструють, вакцинують. Фахівець ніколи не віддасть свого вихованця в зоомагазин чи на базар. Псів продають на виставках, а щенят бронюють задовго до їхнього народження. Весь цей процес фіксує Кінологічна служба України.
А от «розведенці» — це зовсім інше. Люди купують двох собак, вирішують займатися їхнім розведенням і продавати на OLX, не маючи за собою жодних документів, не глистогонять, не вакцинують. Та чому, коли за щеня платять 8-10 тисяч гривень, держава не отримує ні копійки? Приватні підприємці мають платити податок, а люди, які просто використовують тварин — ні. На мою думку, таких «бізнесменів» треба штрафувати, щоб їм стало невигідно цим займатися. Доброю є практика чіпувати усіх тварин, тоді матимемо їхній список, і можна прийти до людини та запитати, куди вона поділа цуценят.
Притулок у Львові
Львову потрібен притулок для тварин, особливо для щенят. Ні одна перетримка чи притулок з дорослими собаками не візьме цуциків, бо є небезпека ентериту чи чумки.
Наприклад, у Польщі притулки є прибутковими. Декілька ОТГ об’єднуються, наймають підприємця, який і будує їм притулок, держава його фінансує, а люди приходять і купують там тварин. У середньому собака з притулку коштує 170 доларів, а в Німеччині ця цифра коливається у межах 200-250 євро. За ці кошти живе притулок, а підприємець отримує заробіток.
Щоправда, у Львові не найгірша ситуація з безпритульними тваринами. Є ЛКП «Лев», є спільнота собачників.
Читайте також: Якби кожна людина мала собаку, ми б стали людяніші
Хто допомагає безпритульним тваринам у Львові
Переважно це молодь від 20 до 45 років. Є і багато старших людей, вони цього не афішують в інтернеті, але про них знають інші волонтери. Часом ми їм допомагаємо, адже за одну пенсію неможливо прогодувати багато тварин.
Я бачила, як в одній львівській квартирі живуть 12 собак і 20 котів. І їм нічого не бракує — всі нагодовані, справно гуляють. Можливо, це і не зовсім комфортно, але я розумію людей, які не можуть пройти повз тварин, яких викинули на вулицю.
Звичайно, є і багато психічнохворих, які понабирають тварин, а потім вони не мають що їсти, де спати і живуть в смородах. Для таких тварин потрібні спеціалізовані будиночки. Наприклад, у Києві вже почали робити буди, де котики приходять і сплять. Їх встановлюють в спальних районах — так, аби вони нікому не заважали. Такі ж будиночки можна створювати і для собак.
Дуже часто чуєш закиди: «Краще би дітям допомагала». Але кожен має право допомагати тим, кому хоче. Я вирішила опікуватися тваринами, бо в них немає підлості. Вони не будуть лицемірити, як іноді люди — усміхаються, а потім встромляють ножа в спину. Якщо собаці щось не подобається — вона щира, може гарчати або навіть вкусити.
Що потрібно пам’ятати перед тим, як узяти тварину з притулку
Тварина — це не річ. Вона може понищити ваші речі, може не одразу навчитися ходити в туалет. Вона потребує постійної опіки, на неї потрібні кошти. Взагалі це велика відповідальність, і люди мають бути готові виходити з собакою надвір навіть о четвертій ранку.
Потрібно розуміти, що тварина з притулку — травмована тварина. Її ображали, можливо, били — і тепер вона боїться. До неї потрібен особливий підхід. Якщо з собакою не працювати, не розмовляти, то вона буде просто гавкати і більше нічого. Одна з моїх собак майже півроку не ходила. Вона повзала, бо колись над нею знущалися. Ми півроку вдома намагались навіть голос не підвищувати, бо як тільки вона чула голосні звуки — одразу ж ховалася у куток. До такої собаки потрібне особливе терпіння. Але якщо знайти порозуміння з нею, то такої любові, як вона, не дасть жодне куплене цуценя.
Люди не повинні боятись допомагати. Коли ви бачите травмовану чи загублені тварину, то не бійтесь їй допомогти. Це лише в перший раз важко, а потім, коли розумієш, що можеш допомогти, ти вже не задумуєшся, а просто допомагаєш.
Є безліч скалічених, хворих тварин, яким дуже потрібна допомога. Якщо відкрити у Facebook, наприклад, «Спільноту собачників Львова», там є багато тварин, котрих лікують, прилаштовують. Не проходьте повз, адже ваша увага може комусь врятувати життя.
Розмовляв Андрій Костюк,
головне фото — Телеграф
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори