ʼ
У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
«У мене тут ростуть картопля, цибуля, буряки, капуста, квасоля, а з вишні, яку ще я садила, ягоди покрали. Земля не людська, права на неї не маємо, тому й повинні віддати. Врожай мусимо зібрати до вересня. Майже 20 років садили тут городину. Шкода все віддавати, але що робити?» – бідкається 78-річна баба Оля, яка прийшла на ділянку на вул. Миколайчука, де за рік планують звести муніципальне житло з приміщеннями для фізичної та ментальної реабілітації, дитячим центром, підземним паркінгом і укриттям для людей, які проходитимуть реабілітацію в Національному центрі «Незламні» (Unbroken).
Сьогодні тут ще людські городи, земля засаджена різними культурами, дозрівають вишні та яблука, а поміж тим усім розкидане сміття і залишки будівельних матеріалів. Наступного року тут – вище лікарні Святого Пантелеймона – постане кампус із восьми житлових будинків для тих, що постраждали у війні й потребують реабілітації.
Розчищають, щоб забудувати
Зрозуміти, де саме будуватимуть житло для поранених переселенців, яким потрібна реабілітація, вдається не відразу. Вище лікарні Святого Пантелеймона бачимо гаражі, школу зі стадіоном, де активно займаються діти, а також густонасаджені дерева, за ними – будови.
«Ой, та тут всюди будують. Вам, мабуть, туди, – каже чоловік, показуючи направо. – Ось там є городи, будинок айтівців, кажуть, що скоро збудують ще один, для «афганців» (на вул. Джона Леннона – Ред.). Певно, там і є те, що ви шукаєте. Забудовують кожен клаптик, то тепер не розбереш, що до чого і для кого. Більшість городів та садів у нас занедбані. Територія комунальна, не обгороджена, люди вже не садять нічого, бо інші крадуть, або не хочуть, бо розуміють, що скоро від них цю землю заберуть».
Читайте також. У Львові для «афганців» збудують три будинки
Із таблички при дорозі дізнаємося, що роботи зі зведення житла для внутрішньо переміщених осіб уже розпочалися і триватимуть рік: із червня 2023-го до червня 2024-го.
Інформаційний стенд проєкту майбутнього будівництва
Людей поблизу городів, яких можна було б про щось запитати, небагато. При дорозі на клаптику землі пораються жінка і чоловік. Їх майже не видно, бо все заросло бур’янами й травою. Кажуть, що цією городньою ділянкою користуються понад 10 років, щороку садять картоплю, буряк, капусту. Земля не їхня, але, як і багато інших людей, з року в рік обробляють її, вирощують городину. Цього року роблять це востаннє.
«Городець у нас невеликий, буквально пара соток. Був трохи більший, але коли робили дорогу до цвинтаря, урізали. Якби то було наше, то щось би казали, а так мусимо віддати», – пояснює жінка.
Ділянки, де у вересні почнуть будувати соціальне житло для тих, що потребують реабілітації
На іншій ділянці помічаємо бабусю Ольгу. Жінці 78 років, близько 20 років вона висаджує тут городину. Живе неподалік, через дорогу, тому «гріх нічого не садити». У целофановій торбинці несе зелену цибулю, якою хоче поділитися з нами, вмовляє узяти жменьку зеленини, бо ж свіжа, нічим не підсипана.
78-річна бабця Оля на городі
«Тут ніколи не було загороджено, але високі дерева, кущі і трава трохи ховали наші ділянки. Я садила бульбу, квасолю, цибулю. Тепер тут все викошують, дерева викорчовують, будуть будувати. Біля під’їзду почепили оголошення: ті, що мають насадження, повинні до вересня зібрати врожай. Сподіваюся, нам дадуть це зробити, бо зараз тільки все починає рости, дозрівати», – каже вона.
Бабуся розповідає, що неподалік цієї ділянки кілька років тому вже планували будівництво, забили палі, але через підтоплення забудовники відреклися від цього місця.
Зелена цибуля, яку виростила на городі бабця Оля
«Я ще пам’ятаю, як тут був став із водою. Його висушили, але все одно до будинків часто підходять підземні води. Час від часу з підвалів на Миколайчука люди досі викачують воду. Тепер тут ніби знову щось будуть будувати. Чула, через війну місць у лікарнях не вистачає, тому на місці городів поставлять будинки для поранених, яких будуть лікувати, відновлювати», – додає співрозмовниця.
Жити і лікуватися
Долю ділянок на Миколайчука, де вже почалися підготовчі роботи зі зведення соціального житла для поранених внутрішньо переміщених осіб у межах екосистеми «Незламні», визначили ще в 2014 році, коли ухвалою Львівської міської ради затвердили детальний план території житлового мікрорайону «Збоїща». Частину ділянок між вулицями Пилипа Орлика, Віри, Надії та Любові, вулицями Миколайчука і Проєктованою (ще не існує, але є в генплані та ДПТ) місто планувало продати з аукціону для будівництва житла, але коли виникла потреба в соціальному помешканні для пацієнтів реабілітаційного центру «Незламні» та членів їхніх родин, цільове призначення змінили. Дві ділянки віддали ЛКП «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації». Про це мовиться в ухвалі від 6 грудня 2022 року та ухвалі від 9 березня 2023 року.
Захаращені ділянки, на яких розпочнеться будівництво житла для травмованих війною людей
Підготовчі роботи й облаштування території розпочали після рішення Львівської міськради. Загалом за рік на двох земельних ділянках на Миколайчука загальною площею 20 тис. кв. м, планують звести вісім будинків, на 5-7 поверхів, де тимчасово зможуть проживати 700 осіб. Поки що «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації» не має правових підстав вести будівництво, бо ще не отримало містобудівних умов і обмежень забудови ділянок, якими користується.
Як розповів у коментарі для Тvoemisto.tv заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, розпочався тільки перший етап підготовки земельних ділянок,тобто проведення геологічних і геодезичних досліджень для розуміння структури ґрунтів, викошування трави, вивезення сухостою. До будівельних робіт планують перейти у вересні-жовтні цього року. До того часу прокладатимуть мережі та з’ясовуватимуть технічні питання.
Будівельне сміття на ділянці, яку розчищатимуть для будівництва житла
«У липні почнуть прокладати мережі, а у вересні-жовтні перейдуть до будівельних робіт. Ділянки, де триватиме будівництво, розташовані вище, тому про підземні води чи підтоплення не може бути мови, – вважає Андрій Москаленко. І запевняє, що поки засаджені людьми городи не чіпатимуть, щоб можна було спокійно зібрати врожай: «Хоч це й комунальна ділянка, люди роками мали тут городи. Ми з ними зустрілися, поговорили. Настрій у всіх нормальний. Люди, навпаки, радіють, що це місце стане порятунком для поранених у війні».
На спорудження житла Європейська комісія виділила 19,5 млн євро грантових коштів. Завдяки співфінансуванню місто має забезпечити прокладання всіх мереж. Зі слів Андрія Москаленка, для цього в бюджет Львова заклали майже 88 млн грн.
«Тимчасово, від пів року до року, в одно-, дво- та трикімнатних помешканнях зможуть перебувати не лише ті, в яких закінчуватиметься лікування або перший етап реабілітації в лікарні, які потребуватимуть догляду чи протезування, а й члени їхніх сімей: батьки, дружини, діти. Це дуже важливо для соціалізації, повернення до звичного життя», – веде далі заступник міського голови Львова.
Мешкати неподалік місця, де триває лікування й реабілітація, можливість не переривати один і другий етапи дуже важливо для поранених у війні, вважає заступник директора з розвитку лікарні Святого Пантелеймона Першого ТМО Володимир Федоров.
«Запитів на реабілітацію від поранених дуже багато. Війна триває, евакуаційні поїзди везуть травмованих. Зараз маємо багато покалічених із Одеси, Вінниці, Харкова, Києва, Чернігова. Кількість пацієнтів, які потребуватимуть допомоги, тільки зростатиме. Тому якщо поблизу буде місце, де можна це робити, зуміємо охопити більшу кількість пацієнтів», – каже він.
Володимир Федоров пояснює, що є два види реабілітації – стаціонарна й амбулаторна. Перша буває гострою і підгострою, а друга настає тоді, коли пацієнт уже потребує занять із фізичним терапевтом, протезистом. Саме на цьому етапі й виникають найбільші проблеми, бо поранені, які проходять реабілітацію у Львові, але не є жителями міста чи області, не мають де мешкати. Їхні родичі, дружини, батьки самі винаймають квартири, кімнати в гуртожитках. І якщо знайдуть житло найближче до лікарні, значить пощастило.
«Наші лікарі не раз розповідають, що поранені просять поради чи допомоги в пошуку тимчасового житла на час реабілітації. Людський організм – не арифметика, де можна все порахувати. Тривалість реабілітації буває різною і залежить від ступеня ураження, важкості, резервних можливостей організму, характеру травми (мінно-вибухова комбінована травма, травма, яка потребує протезування, відновлення): загалом від 14 днів до кількох місяців, навіть року. Тож пораненим потрібне житло неподалік лікарні, в якій вони проходитимуть амбулаторну реабілітацію. Або, наприклад, на час протезування, щоб мати змогу частіше приходити до нас на заміри, примірку куксоприймача тощо. Відновлення буде легшим, швидшим і набагато дієвішим, якщо в цей період пацієнт перебуватиме серед рідних, які є його підтримкою та опорою», – вважає співрозмовник.
Володимир Федоров каже, що є чимало країн, як-от США або Німеччина, в яких при потужних реабілітаційних центрах створені кампуси, де пацієнти мають змогу не лише лікуватися, проходити реабілітацію, а й проживати. Тому такий кампус хочуть побудувати й у Львові.
Як наголосив заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, всі умови перебування, проживання поранених у майбутніх будинках ще на стадії остаточного затвердження з Єврокомісією.
На запитання, чи доведеться людям платити за оренду житла в кампусі, оплачувати комунальні послуги, співрозмовник не відповів, зазначивши: «Наразі без подробиць. Усе це прораховують, прописують, а також доробляють сам проєкт кампуса, тому чітко відповісти, що в ньому буде, не можу. Знаю, що на перших поверхах будівель будуть приміщення для реабілітації та психологічної адаптації поранених і вимушено переміщених осіб, де їх огорнуть опікою та допоможуть із соціалізацією, а також дитячий центр, підземна автостоянка, яку можна буде використовувати як укриття під час тривог. Це один із найбільших грантів Єврокомісії, які отримав Львів, тому тут досить складна структура управління проєктом. Всі моменти проговорюємо і погоджуємо з Єврокомісією, дещо може змінитися, але останнє слово за нею як грантонадавачем».
Житло за рік
Проєкт муніципального житла для людей, які проходитимуть реабілітацію в Національному реабілітаційному центрі «Незламні», обрали під час Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу. Для участі в ньому зареєструвалися 25 команд, переважно з Києва та Львова, з досвідом проєктування й реалізації житлових будинків. Були заявки з Вінниці, Дніпра, Харкова, Чернівців. 10 команд завершили роботу та подали конкурсні проєкти, серед яких журі обрало переможців.
Проєкт за технологією Well-being ConTech від Drozdov & Partners
За рішенням журі переможцем конкурсу став проєкт авторського колективу міжнародної студії архітектури та урбанізму Drozdov & Partners із Харкова, яка після бомбардувань вимушена була релокуватися до Львова.
Тvoemisto.tv звернулося по коментар до переможця конкурсу, але поки що його не отримало. Відомо, що житловий кампус на Миколайчука збудують за прогресивною швидкісною prefab-технологією Well-being ConTech, завдяки якій терміни багатоквартирного будівництва скорочуються вдвічі. Автори технології – інженери будівельної компанії «Будова» (м. Одеса).
Житлові комплекси, які зведуть поблизу Національного реабілітаційного центру «Незламні»
Технологія швидкого будівництва, якісного й порівняно недорогого житла полягає в тому, що всі елементи будинку виробляють на заводі, а потім швидко збирають на будівельному майданчику. Водночас деякі елементи, наприклад стіни, ретельно готують до подальшого використання: утеплюють, роблять потрібні отвори для комунікацій тощо.
«Фактично 90% будинку можуть бути виготовлені на виробництві. Це означає його кращу якість і набагато вищий її контроль, аніж той, що можливий в умовах будівельного майданчика – просто неба», – зазначив Марк Кестельбойм.
Житло, яке зведуть за новітньою українською технологією швидкого будівництва
Подальша доля невідома
Усі вісім будинків, які входитимуть у екосистему Національного реабілітаційного центру «Незламні», мають намір звести за рік. До кінця цього року планують здати перший будинок, а до червня 2024-го завершити всі наступні стадії відповідно до дорожньої карти. Тоді й мали б почали заселяти людей, які потребують реабілітації.
Дорога до майбутнього муніципального житла для поранених
Що буде із кампусом після нашої перемоги, Андрій Москаленко говорити не захотів.
«Навіть якщо війна закінчиться завтра і настане перемога, це ще не означає, що не буде тих, кому знадобиться реабілітація. Навпаки, затребуваність тільки зростатиме», – каже заступник міського голови Львова.
Можливо, ці помешкання віддадуть соціально вразливим категоріям населення.
До слова, місто має великі плани на оновлення мікрорайону. Тут, зокрема, хочуть прокласти трамвайну колію та розширити дороги. В бюджеті розвитку на 2023 рік на це передбачили 21 млн грн. Цих грошей мало б вистачити на проєктну документацію і, можливо, початкові роботи. Як уже розповідало Tvoemisto.tv, наразі на фінальній стадії ескізний проєкт першого етапу реконструкції (від перехрестя Мазепи – Миколайчука до перехрестя з вулицею Пилипа Орлика), згодом розпочнуть підготовку ділянки робіт.
Також у межах вулиць Пилипа Орлика – Миколайчука, біля дитячої лікарні Святого Миколая та лікарні Святого Пантелеймона, планують створити сквер і озеро. Ділянка скверу на етапі відведення. Цей простір є не менш важливим для відновлення травмованих війною українців.
Також є надія, що довкола Першого ТМО у Львові постане перший справжній інклюзивний квартал, де можна буде легко проїхати на інвалідних візках, пройтися на милицях. Згодом ця практика пошириться на інші вулиці міста, бо, як ми уже писали в матеріалі, зараз «для візочника у Львові є два варіанти – дім або балкон».
Ольга Шведа
Дмитро Борисов
Фото: Іван Станіславський/Твоє місто
Вибір Твого міста
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську