Фото: freepik.com
Внутрішній туризм в Україні. Ми запізнилися на 2-3 роки та особливий наголос на чесності
Останні місяці Tvoemisto.tv спілкувалося з підприємливими середовищами, в першу чергу Львова, та шукали рішення, як вийти з коронавірусної кризи з користю. Не втратити бізнеси, а навпаки – розвинути.
Також говорили про те, з якими викликами стикається бізнес, зокрема локальні компанії, якими мають бути рішення і як будувати екосистеми партнерств. Розмовляли про діалог підприємців, влади і громадськості.
Цього разу – про те, як українським містам і бізнесам правильно використати потенціал внутрішнього туризму, який з’явився в контексті Covid-19.
Відкриття Львова та новий погляд на внутрішній туризм
На початку про своє відкриття Львова розповів американський журналіст Джо Лідслі, який на період карантину виявився не виїзним в Україні.
«Це добрий період, коли я опинився закритим у Львові. Найдовший, на який я залишався на одному місці за два роки. За п’ять місяців тут у мене було багато чудових співпраць», – каже він.
А також інвестор зі США Райан Браун, який є одним із небагатьох американців, які у цей час зважилися приїхати до нас. За його словами, Львів – це особливе місто, тут хороша енергія. Місцева журналістика, бізнес – це те, чим він захоплюється і що, на його думку, є важливим у світі. І це те, що потрібно поширити. «Більш обізнаний – це завжди позитивно. Тому я тут, щоб зустрічатися», – наголосив він.
За словами керівниці Держагентства з туризму та курортів Мар’яни Олеськів, на внутрішній туризм зараз усі поглянули по-іншому. «Раніше лише Львів та Одеса були двома містами, куди українці зазвичай їздили саме на вихідні. Зараз почали більше відкривати для себе також і інші куточки України», – каже вона.
Мар’яна Олеськів розповіла, що якраз напередодні карантину очолила агентство, тому потрібно було одразу включати актикризовий менеджмент. «Не було ні команди, ні фінансування, ні самого туризму».
Читайте також: Споживач у часи карантину. Ще трохи наляканий / переосмислив свої потреби
Тож вирішила організувати акцію з хештегом «Мандруй Україною», під час якої сто лідерів думок в соцмережах ділилися своїми улюбленими місцями відпочинку і закликали приєднуватися до неї українців.
Щодо кількості відвідувань, то їх ніхто не знає, бо наразі Львів – це єдине місто в Україні, де ведуть статистику. «До неї є певні зауваження, але вона, принаймні, показує певну картину», – пояснює керівниця Держтуризму.
А на всеукраїнському рівні її немає взагалі. Ті ж дані, які подаються як річна звітність – є абсолютно не релевантні, її всі занижують, в тому числі і туристичні оператори. «Саме через це ми не можемо оцінити збитки галузі», – каже вона.
Тому зараз робиться все, щоб її запровадити, паралельно бізнесу пояснюють, навіщо ці дані подавати.
Мар’яна Олеськів наголошує, зараз вкрай необхідні нові туристичні продукти. Особливо це стосується Львова, бо місто не могло отримати багатьох туристів. «Місту потрібно робити особливі зусилля у напрямку маркетингу нових продуктів і пояснювати, чому у час карантину варто їхати у Львів», – пояснює вона.
Львів жертва своєї чесності та туристів цьго року уже не буде
За спостереженнями керуючого партнера в компанії «Кумпель Тур», відомого львійського екскурсовода Ігоря Лиля, під кінець цього року багато мешканців міста відчують, наскільки їх добробут (навіть, якщо вони ніколи не думали, що задіяні у цьому бізнесі) залежний від туристичної галузі.
Читайте також: Лідерство в період глобальних викликів». Скромність, стресостійкість та смиренність
Він вважає, що Львів значною мірою є жертвою своєї чесності: бо не можна спочатку розповідати медіа, яка в нас погана ситуація з коронавірусом, а потім закликати людей їхати у Львів. «Для прикладу, у містах поблизу Чорного моря ситуація з коронавірусом не є кращою, проте там ніколи не дотримувалися карантину. Усі про це знають, однак роблять вигляд, що цього немає», – каже він.
Ігор Лильо наголошує, що треба чітко зрозуміти – туристів цього року уже не буде. Також львовознавець переконаний, що у Львові дуже пізно стартували з розмовами внутрішній туризм. Правдою є те, що раніше ніхто не звертав уваги на нього. Основні гроші приходили від туристів з Польщі, Німеччини та Білорусі.
«Мій 20-річний досвід роботи у цій сфері показує, що ми маємо кризу з внутрішнім туризмом уже давно. Продукти, які мав Львів треба було оновлювати ще років 3-4 роки тому. Ми запізнилися, бо думали, що на старих пропозиціях, будем їздити все життя», – заявив він.
За його підрахунками, щоб вийти з коронавірусної кризи і повернутися до нормальних показників, потрібно два роки. «Дай Боже, щоб у 2021 році ми хоча б відробили втрати, а наступного – змогли б повернутися до рівня, який ще був раніше», – прогнозує Ігор Лильо.
За його словами, вутрішній туризм в Україні вдасться розвинути лише у випадку, якщо буде існувати стратегічна програма його розвитку.
Криза, як стимул до креативу та особливий наголос на сервісі
Як ресторанна компанія ми зробили переорієнтацію на львівського клієнта, на якого раніше менше звертали увагу, розповіла керуючий партнер проєктів Just Lviv It та Фест кейтеринг Юлія Стефанюк. «Підсилюємо формати, які цікаві для мешканців міста. Навіть наш туристичний трамвай, перепрофілювали під профіль кав’ярні, щоб дати роботу людям», – каже вона.
Також у компанії думали про програми подорожей для львів’ян, але це більше для внутрішнього стимулювання. «На жаль, це не про бізнес», – пояснює топ-менеджерка.
Компанія намагається запропонувати цікаві пропозиції транзитним туристам, які проїжджають через Львів, наприклад на Закарпаття. Однак це лише на 10% зайнятості.
«Тому, на жаль, оптимістичних моментів ніяких додати не можу. Крім того, що ми чекаємо, а чесність, об’єктивність, вона, сподіваюсь, піде нам на користь», – розповіла вона.
Керівник туристичної фірми «Dy-Vo» Василь Мікула бачить у коронавірусній кризі позитив. Він у тому, що Україною зараз більше цікавляться. «Криза відкрила простір для креативу. А в країні є класні гіди, екскурсоводи, транспорт», – каже він.
Кожна криза, за його словами, є стартом, вона стимулює людину до пошуку нових ідей. Бо часто, коли людина йде по накатаній схемі, то припиняє творити, думати.
Проблемою для розвитку внутрішнього туризму у нас, каже Василь Мікула, є сервіс та ціни. Українці тому й їздили в Туреччину, Єгипет чи Болгарію, бо ціна була плюс-мінус як у нас.
Також, за його словами, потрібно думати як покращити інфраструктуру. Щоб, наприклад, у Жовкві чи у Хотині можна було б сходити в туалет цивілізовано.
«Якщо хочемо внутрішній туризм, то мусимо дуже цілитися на інфраструктуру, на оцю чесність, що ми згадували. Ті ціни, які у нас є, – це також чесність. Це питання до нас, до власників готелів і так далі», – пояснив керівник турфірми.
Отець Михайло Городиський з Паломницького центру «Рафаїл» теж наголошує, що криза це гарна нагода для місцевого туристичного бізнесу подумати про сервіс.
Читайте також: «Як перетворити кризу у можливість». Цінності розвитку, а не виживання та ретельний прорахунок ризиків
«Якщо усе буде тривати, то напевне, буде гарний, комфортний туалет, де люди зможуть помитися», – каже він.
Отець Михайло також звернув увагу на те, що українці не вміють представляти свої туристичні місця. Бо бував на різноманітних форумах і коли чув, як їх подають, то було соромно.
«Думаю, зараз час для переформатування як самої свідомості людини, туристичних компаній і думки влади. Бо від влади залежить, наскільки дороги будуть гарні, комфортні», – наголошує він.
Розповідає, що мав нагоду поїздити світом і після цього став краще любити свою землю, бо в нас вона унікальна і гарна. І тут є, що показати не тільки іноземцям, а також українцям.
Отець розповідає, що паломницький центр «Рафаїл» зараз більше зосереджений на внутрішніх подорожах львівських туристів. Бо люди з інших областей через статистику з Covid-19 бояться їхати до нас, а містяни знають реальну картину і більш відкриті на такі мандрівки.
Ми живемо зараз цікавий час. Йдуть колосальні трансформації, каже представник Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський. Однак йому поки що важко сказати, якими вони будуть саме в туристичній галузі.
Він переконаний, що ті підприємці, які відчують тренд, мають значно більше шансів «вижити», ніж ті, хто досі живуть старими ідеями.
Він теж згадує про те, що до «ковідної» кризи багато людей любили відпочивати у Туреччині чи Греції. Однак зараз є страх виїзду за кордон і це добре для розвитку у нас внутрішнього туризму.
«В Україні є багато цікавих місць. Можливо, є питання комфорту, але спробуйте зараз знайти місце для відпочинку в тих же ж Карпатах. Не реально», – каже він.
Нові моделі туристичного бізнесу та світ не чекає
Експерт Офісу розвитку малого та середнього підприємництва при Мінекономіки Олександр Бабій сподівається, що за якийсь місяць-два обмеження таки знімуть і можна буде поїхати за кордон на відпочинок. Однак як раніше уже не буде – світ змінився.
За його словами, туризм – створює більше додаткових робочих місць, навіть ніж будівництво. Якщо ж брати туристичну бізнес-модель, то людина платить кошти за певні враження і, зазвичай, вони пов’язані з якось конкретною територією.
Насправді, каже Олександр Бабій, сьогодні людина за 1000 євро в Європі може дозволити собі більше розваг, ніж рік назад. Питання у враженнях. Тому, за його словами, туризм, на який раніше не звертали уваги, має дуже великий сенс. «Якщо це дійсно те, що мене цікавить, я буду готовий виїхати і витратити гроші», – каже він.
Експерт також наводить приклад одного кейсу, який розпочинався ще до карантину, однак зараз виявився дуже на часі. Йдеться про проєкт «Культура. Туризм. Регіони», який був задуманий спільно з Українським культурним фондом. Суть його: розвиток локального культурного туризму. Умовою є також те, що мав бути створений віртуальний продукт. Це – тури в мережі, доповнена реальність, виготовлення сайтів, порталів, мобільні додатки.
За його словами, за основу було взято Одеську та Закарпатську області, при цьому віддали перевагу тим проєктам, які знаходяться не в самих містах, а у новіших локаціях.
«Гранти під це отримали в грудні, заявки – у січні, а уже на початку березня усіх закрили на карантин і стало зрозуміло, що це не на один тиждень», – розповів експерт Мінекономіки.
Головне те, каже Олександр Бабій, що у цьому проєкті вдалось запустити ідею нових моделей і уже в жовтні-листопаді організатори готові будуть ділитись цими кейсами.
«Моє велике переконання, до цих моделей треба бути готовим. Оскільки найближчих кілька років виїжджати кудись все ще буде важко. Хоча грошей не стане менше і відпочити люди точно захочуть», – розповідає експерт.
Читайте також: Як львівський бізнес переживає кризу та перетворює її у можливості
Стратегічно для розвитку внутрішнього туризму створити золотий трикутник Київ-Одеса-Львів, навколо якого розквітнуть і решта міст, поділився на завершення ідеєю керуючий партнер в компанії «Кумпель Тур» Ігор Лильо. За його словами, обрані ці три міста через те, у них є якісні аеропорти.
«Це основні магніти, які мають бути об’єднані між собою таким чином, щоб літак з Києва на Одесу вилітав кожну годину, а можливо, і кожних пів години. Тоді і квитки будуть дешевші, і зацікавлення буде», – розповів він.
Додає, що у такому випадку можна буде створити хаб, який дозволить залучити до нього і Кам’янець-Подільський, і Чернігів, і Ніжин, і решту міст.
«Світ не чекає. Навколо нас є країни, які вживають дієвих засобів щодо Covid-19 і одночасно відкривають свої ринки. Ми у цій ситуації на маргінесі. Якщо не будемо стратегічно вибудовувати на кілька років вперед бачення, то, на жаль, цю боротьбу програємо», – наголошує він.
«Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою УКУ реалізовують проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи», який виконується в межах Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори