Фото: freepik.com
Внутрішній туризм в Україні. Ми запізнилися на 2-3 роки та особливий наголос на чесності
Останні місяці Tvoemisto.tv спілкувалося з підприємливими середовищами, в першу чергу Львова, та шукали рішення, як вийти з коронавірусної кризи з користю. Не втратити бізнеси, а навпаки – розвинути.
Також говорили про те, з якими викликами стикається бізнес, зокрема локальні компанії, якими мають бути рішення і як будувати екосистеми партнерств. Розмовляли про діалог підприємців, влади і громадськості.
Цього разу – про те, як українським містам і бізнесам правильно використати потенціал внутрішнього туризму, який з’явився в контексті Covid-19.
Відкриття Львова та новий погляд на внутрішній туризм
На початку про своє відкриття Львова розповів американський журналіст Джо Лідслі, який на період карантину виявився не виїзним в Україні.
«Це добрий період, коли я опинився закритим у Львові. Найдовший, на який я залишався на одному місці за два роки. За п’ять місяців тут у мене було багато чудових співпраць», – каже він.
А також інвестор зі США Райан Браун, який є одним із небагатьох американців, які у цей час зважилися приїхати до нас. За його словами, Львів – це особливе місто, тут хороша енергія. Місцева журналістика, бізнес – це те, чим він захоплюється і що, на його думку, є важливим у світі. І це те, що потрібно поширити. «Більш обізнаний – це завжди позитивно. Тому я тут, щоб зустрічатися», – наголосив він.

За словами керівниці Держагентства з туризму та курортів Мар’яни Олеськів, на внутрішній туризм зараз усі поглянули по-іншому. «Раніше лише Львів та Одеса були двома містами, куди українці зазвичай їздили саме на вихідні. Зараз почали більше відкривати для себе також і інші куточки України», – каже вона.
Мар’яна Олеськів розповіла, що якраз напередодні карантину очолила агентство, тому потрібно було одразу включати актикризовий менеджмент. «Не було ні команди, ні фінансування, ні самого туризму».
Читайте також: Споживач у часи карантину. Ще трохи наляканий / переосмислив свої потреби
Тож вирішила організувати акцію з хештегом «Мандруй Україною», під час якої сто лідерів думок в соцмережах ділилися своїми улюбленими місцями відпочинку і закликали приєднуватися до неї українців.
Щодо кількості відвідувань, то їх ніхто не знає, бо наразі Львів – це єдине місто в Україні, де ведуть статистику. «До неї є певні зауваження, але вона, принаймні, показує певну картину», – пояснює керівниця Держтуризму.

А на всеукраїнському рівні її немає взагалі. Ті ж дані, які подаються як річна звітність – є абсолютно не релевантні, її всі занижують, в тому числі і туристичні оператори. «Саме через це ми не можемо оцінити збитки галузі», – каже вона.
Тому зараз робиться все, щоб її запровадити, паралельно бізнесу пояснюють, навіщо ці дані подавати.
Мар’яна Олеськів наголошує, зараз вкрай необхідні нові туристичні продукти. Особливо це стосується Львова, бо місто не могло отримати багатьох туристів. «Місту потрібно робити особливі зусилля у напрямку маркетингу нових продуктів і пояснювати, чому у час карантину варто їхати у Львів», – пояснює вона.
Львів жертва своєї чесності та туристів цьго року уже не буде
За спостереженнями керуючого партнера в компанії «Кумпель Тур», відомого львійського екскурсовода Ігоря Лиля, під кінець цього року багато мешканців міста відчують, наскільки їх добробут (навіть, якщо вони ніколи не думали, що задіяні у цьому бізнесі) залежний від туристичної галузі.
Читайте також: Лідерство в період глобальних викликів». Скромність, стресостійкість та смиренність
Він вважає, що Львів значною мірою є жертвою своєї чесності: бо не можна спочатку розповідати медіа, яка в нас погана ситуація з коронавірусом, а потім закликати людей їхати у Львів. «Для прикладу, у містах поблизу Чорного моря ситуація з коронавірусом не є кращою, проте там ніколи не дотримувалися карантину. Усі про це знають, однак роблять вигляд, що цього немає», – каже він.

Ігор Лильо наголошує, що треба чітко зрозуміти – туристів цього року уже не буде. Також львовознавець переконаний, що у Львові дуже пізно стартували з розмовами внутрішній туризм. Правдою є те, що раніше ніхто не звертав уваги на нього. Основні гроші приходили від туристів з Польщі, Німеччини та Білорусі.
«Мій 20-річний досвід роботи у цій сфері показує, що ми маємо кризу з внутрішнім туризмом уже давно. Продукти, які мав Львів треба було оновлювати ще років 3-4 роки тому. Ми запізнилися, бо думали, що на старих пропозиціях, будем їздити все життя», – заявив він.
За його підрахунками, щоб вийти з коронавірусної кризи і повернутися до нормальних показників, потрібно два роки. «Дай Боже, щоб у 2021 році ми хоча б відробили втрати, а наступного – змогли б повернутися до рівня, який ще був раніше», – прогнозує Ігор Лильо.
За його словами, вутрішній туризм в Україні вдасться розвинути лише у випадку, якщо буде існувати стратегічна програма його розвитку.
Криза, як стимул до креативу та особливий наголос на сервісі
Як ресторанна компанія ми зробили переорієнтацію на львівського клієнта, на якого раніше менше звертали увагу, розповіла керуючий партнер проєктів Just Lviv It та Фест кейтеринг Юлія Стефанюк. «Підсилюємо формати, які цікаві для мешканців міста. Навіть наш туристичний трамвай, перепрофілювали під профіль кав’ярні, щоб дати роботу людям», – каже вона.
Також у компанії думали про програми подорожей для львів’ян, але це більше для внутрішнього стимулювання. «На жаль, це не про бізнес», – пояснює топ-менеджерка.

Компанія намагається запропонувати цікаві пропозиції транзитним туристам, які проїжджають через Львів, наприклад на Закарпаття. Однак це лише на 10% зайнятості.
«Тому, на жаль, оптимістичних моментів ніяких додати не можу. Крім того, що ми чекаємо, а чесність, об’єктивність, вона, сподіваюсь, піде нам на користь», – розповіла вона.
Керівник туристичної фірми «Dy-Vo» Василь Мікула бачить у коронавірусній кризі позитив. Він у тому, що Україною зараз більше цікавляться. «Криза відкрила простір для креативу. А в країні є класні гіди, екскурсоводи, транспорт», – каже він.
Кожна криза, за його словами, є стартом, вона стимулює людину до пошуку нових ідей. Бо часто, коли людина йде по накатаній схемі, то припиняє творити, думати.
Проблемою для розвитку внутрішнього туризму у нас, каже Василь Мікула, є сервіс та ціни. Українці тому й їздили в Туреччину, Єгипет чи Болгарію, бо ціна була плюс-мінус як у нас.

Також, за його словами, потрібно думати як покращити інфраструктуру. Щоб, наприклад, у Жовкві чи у Хотині можна було б сходити в туалет цивілізовано.
«Якщо хочемо внутрішній туризм, то мусимо дуже цілитися на інфраструктуру, на оцю чесність, що ми згадували. Ті ціни, які у нас є, – це також чесність. Це питання до нас, до власників готелів і так далі», – пояснив керівник турфірми.
Отець Михайло Городиський з Паломницького центру «Рафаїл» теж наголошує, що криза це гарна нагода для місцевого туристичного бізнесу подумати про сервіс.
Читайте також: «Як перетворити кризу у можливість». Цінності розвитку, а не виживання та ретельний прорахунок ризиків
«Якщо усе буде тривати, то напевне, буде гарний, комфортний туалет, де люди зможуть помитися», – каже він.
Отець Михайло також звернув увагу на те, що українці не вміють представляти свої туристичні місця. Бо бував на різноманітних форумах і коли чув, як їх подають, то було соромно.
«Думаю, зараз час для переформатування як самої свідомості людини, туристичних компаній і думки влади. Бо від влади залежить, наскільки дороги будуть гарні, комфортні», – наголошує він.

Розповідає, що мав нагоду поїздити світом і після цього став краще любити свою землю, бо в нас вона унікальна і гарна. І тут є, що показати не тільки іноземцям, а також українцям.
Отець розповідає, що паломницький центр «Рафаїл» зараз більше зосереджений на внутрішніх подорожах львівських туристів. Бо люди з інших областей через статистику з Covid-19 бояться їхати до нас, а містяни знають реальну картину і більш відкриті на такі мандрівки.
Ми живемо зараз цікавий час. Йдуть колосальні трансформації, каже представник Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський. Однак йому поки що важко сказати, якими вони будуть саме в туристичній галузі.
Він переконаний, що ті підприємці, які відчують тренд, мають значно більше шансів «вижити», ніж ті, хто досі живуть старими ідеями.

Він теж згадує про те, що до «ковідної» кризи багато людей любили відпочивати у Туреччині чи Греції. Однак зараз є страх виїзду за кордон і це добре для розвитку у нас внутрішнього туризму.
«В Україні є багато цікавих місць. Можливо, є питання комфорту, але спробуйте зараз знайти місце для відпочинку в тих же ж Карпатах. Не реально», – каже він.
Нові моделі туристичного бізнесу та світ не чекає
Експерт Офісу розвитку малого та середнього підприємництва при Мінекономіки Олександр Бабій сподівається, що за якийсь місяць-два обмеження таки знімуть і можна буде поїхати за кордон на відпочинок. Однак як раніше уже не буде – світ змінився.
За його словами, туризм – створює більше додаткових робочих місць, навіть ніж будівництво. Якщо ж брати туристичну бізнес-модель, то людина платить кошти за певні враження і, зазвичай, вони пов’язані з якось конкретною територією.
Насправді, каже Олександр Бабій, сьогодні людина за 1000 євро в Європі може дозволити собі більше розваг, ніж рік назад. Питання у враженнях. Тому, за його словами, туризм, на який раніше не звертали уваги, має дуже великий сенс. «Якщо це дійсно те, що мене цікавить, я буду готовий виїхати і витратити гроші», – каже він.

Експерт також наводить приклад одного кейсу, який розпочинався ще до карантину, однак зараз виявився дуже на часі. Йдеться про проєкт «Культура. Туризм. Регіони», який був задуманий спільно з Українським культурним фондом. Суть його: розвиток локального культурного туризму. Умовою є також те, що мав бути створений віртуальний продукт. Це – тури в мережі, доповнена реальність, виготовлення сайтів, порталів, мобільні додатки.
За його словами, за основу було взято Одеську та Закарпатську області, при цьому віддали перевагу тим проєктам, які знаходяться не в самих містах, а у новіших локаціях.
«Гранти під це отримали в грудні, заявки – у січні, а уже на початку березня усіх закрили на карантин і стало зрозуміло, що це не на один тиждень», – розповів експерт Мінекономіки.
Головне те, каже Олександр Бабій, що у цьому проєкті вдалось запустити ідею нових моделей і уже в жовтні-листопаді організатори готові будуть ділитись цими кейсами.
«Моє велике переконання, до цих моделей треба бути готовим. Оскільки найближчих кілька років виїжджати кудись все ще буде важко. Хоча грошей не стане менше і відпочити люди точно захочуть», – розповідає експерт.
Читайте також: Як львівський бізнес переживає кризу та перетворює її у можливості
Стратегічно для розвитку внутрішнього туризму створити золотий трикутник Київ-Одеса-Львів, навколо якого розквітнуть і решта міст, поділився на завершення ідеєю керуючий партнер в компанії «Кумпель Тур» Ігор Лильо. За його словами, обрані ці три міста через те, у них є якісні аеропорти.
«Це основні магніти, які мають бути об’єднані між собою таким чином, щоб літак з Києва на Одесу вилітав кожну годину, а можливо, і кожних пів години. Тоді і квитки будуть дешевші, і зацікавлення буде», – розповів він.
Додає, що у такому випадку можна буде створити хаб, який дозволить залучити до нього і Кам’янець-Подільський, і Чернігів, і Ніжин, і решту міст.
«Світ не чекає. Навколо нас є країни, які вживають дієвих засобів щодо Covid-19 і одночасно відкривають свої ринки. Ми у цій ситуації на маргінесі. Якщо не будемо стратегічно вибудовувати на кілька років вперед бачення, то, на жаль, цю боротьбу програємо», – наголошує він.
«Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою УКУ реалізовують проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи», який виконується в межах Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Вибір Твого міста
- Євген Головаха: в українців сталися дивовижні принципові зміни
- «Цим треба горіти», – Андрій Жолоб про плани на посаді, якої у Львові ще не було
- Відключення світла у Львові. Що нас чекає далі та все, що треба знати
- Про три козацькі чайки, збудовані у Львові, де нема виходу до моря
- Як львів'янам готуватися до зими: що справді може бути з теплом, світлом і газом
- Історія тривалістю 10 років, або Як у Львові досі будують сміттєпереробний завод
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Радянські сховища, холодні підвали чи «кімнати безпеки»: що зараз з укриттями у Львові
- «Це сколихнуло львів'ян!», або Як місто трансформується в новітній культурний хаб
- Будівельна «карта» України: де на ній Львів, де найбільше будують та в кого найдорожче
- Минуле і майбутнє давнього палацу на Львівщині. Цікаві факти та чи вдасться зберегти
- «Він загинув за мене і за Тебе». Львів попрощався із Андрієм Парубієм
- Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- «Винні ви! – Ні, ви!» Під стінами Ратуші мерія й поляки сперечалися через сміттєпереробний
- Андрей Шептицький. Helicopter View
- «Маємо вийти мільйонами!» – 17-річний студент на мітингу у Львові. День другий
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова



