Шахраї з кожним роком винаходять нові способи нажитися, а поняття кібербезпеки в Україні досі мало розвинене. Навіть якщо тримати свої дані в секреті, все одно є досить високі шанси, що шахрай вас знайде.

Із 2015 року кількість кіберзлочинів, тобто тих, що відбуваються за допомогою ґаджетів та інтернету, в Україні зросла щонайменше у 2,5 рази. Від них потерпають як літні люди, так і молодь, яка часто купує в соцмережах і на сайтах. Також жертвами шахраїв можуть ставати цілі компанії чи організації. Зловмисники полюють на банківські рахунки, персональні дані, паролі тощо і з кожним роком винаходять інші способи нажитися. Tvoemisto.tv дізналося, якими зараз є найпоширеніші інформаційні злочини і чи можливо виграти справу в боротьбі з інтернет-шахраєм.

Прокинутися з від’ємним балансом на картці

Львів’янка Тетяна Чирка жертвою кіберзлочинця стала місяць тому. У жінки вкрали 32 тисячі грн, з яких 25 – кредитні кошти. «Пощастило», каже, усій сім’ї. Вона розповідає, що «справа» триває протягом 5-7 хвилин рано вранці або пізно ввечері, аби на це не звернули увагу.

«Схема виглядає таким чином: злочинці звідкись (можливо, з Даркнету) мають бази даних мобільних операторів і банку, отримують доступ, як в моєму випадку, до застосунку «Мій Київстар», налаштовують переадресацію на телефоні і вже через це мають доступ до картки «Приватбанку». Оскільки банк дозволяє збільшувати кредитні ліміти до 50 тисяч без підтвердження особи, то так вони і крадуть немалі кошти», – говорить Тетяна Чирка.

Читайте також: Інтернет-шахраї виманюють гроші під виглядом державних виплат. Як не потрапити на гачок

Окрім цього, Тетяна користувалася функцією додатку, що доєднує номери всіх членів сім’ї, аби стежити за витратами. Спочатку хакери атакували її, потім телефони дітей, батьків і, врешті, чоловіка. На щастя, вона встигла заблокувати всі картки, але, якщо не знаєш, як діяти в такій ситуації, то все може бути набагато гірше.

«Шахраї підключили переадресацію на моєму телефоні, думали, що вона працює, а насправді ще не встигла. Мене розбудив «Приватбанк». Це було о 6:40. Якби не подзвонили з банку, то я б навіть не знала, що в мене вкрали гроші. Уже через хвилину прийшло повідомлення про те, що переадресацію підключено, і я зрозуміла, що хтось хоче потрапити в мій акаунт. Тобто це ще можна назвати щасливим випадком», – додає вона.

Зазвичай, за її словами, все виглядає по-іншому: уночі або під ранок приходить SMS про підключення переадресації, на що люди, здебільшого, не реагують, а хтось має звичку взагалі вимикати на ніч телефон. Після цього вже ніхто не дзвонить. Добре, якщо ще приходять сповіщення з додатку банку, інакше на ранок можна прокинутися з мінус 50 тисячами гривень на рахунку.

Як зреагувати і навіщо йти в поліцію

Якщо у когось трапилася подібна ситуація, то Тетяна Чирка рекомендує, перш за все, вимикати переадресацію та блокувати картки. Потім писати заяву в поліцію і взяти виписку з банку, щоб підтвердити те, що написано в заяві. Наступного дня в поліції слід обов’язково забрати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Читайте також: Як не стати жертвою шахраїв, купуючи онлайн. Поради

«Знаю такі ситуації, коли правоохоронці не реєструють справи, сподіваючись, що людина передумає. Що дасть заява в поліції? По-перше, зафіксує випадок і те, що ви пробуєте щось зробити. По-друге, підставу для банку і оператора почати внутрішнє розслідування. У майбутньому, якщо на вас відкрили кредит, із витягом з ЄРДР ви можете призупинити нарахування відсотків за кредитом, написавши заяви в установи, де їх відкрили», – пояснює жінка.

Наскільки реально повернути кошти

Із поверненням же коштів ситуація плачевна. Протягом місяця, відколи Тетяна Чирка написала заяву в поліцію, розгляд справи жодним чином не просунувся. На початку справу ідентифікували як «шахрайство з залученням комп’ютерної техніки», пізніше переорієнтували на іншу частину статті, бо не доведено, що це був комп’ютерний спосіб.

Банк також не йде назустріч. Відсотки починають нараховувати приблизно через місяць. Щоби цього не сталося, потрібно подавати в суд на банк, щоби операції, коли вкрали гроші, визнали шахрайством. Тоді суд може зобов’язати банк повернути вкрадені кошти, оскільки частина відповідальності все ж лежить на ньому. Інакше, поки не знайдуть людину (а не факт, що її взагалі шукатимуть), гроші має сплачувати постраждалий.

Читайте також: Знайти квартиру у Львові: 5 шахрайських схем і як їх оминути

Є ситуації з дуже великими сумами, коли в людини в телефонному режимі дізналися всі дані і взяли кредит на 400 тисяч гривень. Шахраї вміють емоційно впливати на деяких своїх жертв. У цьому випадку жоден суд не допоможе.

«Ті історії, які я позбирала, коли розповіла свою у соцмережах, на жаль, у більшості закінчувалися безрезультатно. Із боку правоохоронних органів нічого не відбувалося, а люди, які постраждали, просто сплачували кошти замість крадіїв. У когось не було часу на все це, а хтось вважав суму невеликою. Часто справи навіть не реєстрували, тому й статистика може показати картину лише на 30% від реальної», – розповідає Тетяна.

Проблема, за її словами, ще й в тому, що поняття кібербезпеки слабо розвинене в Україні: немає системності, дітей цьому не вчать, на роботі теж не пояснюють, як можна себе захистити. Крім цього, із кожним роком шахраї винаходять нові способи, які теж треба знати. Навіть якщо сьогодні тримати свої дані в секреті і нікому їх не довіряти, все одно є високі шанси, що шахрай вас знайде.

Читайте також: Під виглядом оформлення віз мешканець Львівщини ошукав людей на 600 тисяч гривень

«Нині я через день є в поліції і, швидше за все, буду позиватися в Господарський суд, аби зупинити нарахування відсотків і повернути кошти. У будь-якому випадку, я доведу цю справу до кінця, бо не звикла щось залишати на пів шляху», – підсумовує Тетяна Чирка.

Що каже статистика

У пресслужбі управління протидії кіберзлочинам Львівщини у коментарі Tvoemisto.tv сказали, що детальної статистики звернень стосовно шахраїв не ведуть. Деякий відсоток справ потрапляє до них, більша ж частина – в територіальні відділи Головного управління Національної поліції на Львівщині. Там теж складно відстежити кількість шахрайств саме з використанням комп’ютера чи інтернету.

Останні дані (за 2019 рік) свідчать, що кількість злочинів з використанням комп’ютерних і телекомунікаційних технологій зростає. Йдеться не лише про шахрайства з платіжними картками чи крадіжками грошей з банківських рахунків, а й про розповсюдження комп’ютерних вірусів, викрадення інформації, онлайн-торгівлю наркотиками, зброєю, формування у дітей суїцидальної поведінки тощо.

Станом на кінець 2019 року правоохоронці викрили понад 4 тисячі злочинів, що завдали збитків на 28 млн грн. 60%, за даними Кіберполіції України, потерпілим відшкодували. Найчастіше злочини були пов’язані з платіжними системами (1641), а найменше – з протиправним контентом (332).

Про акутальні способи обдурити в мережі і як захиститися

Начальниця 3-го від­ділу управління протидії кіберз­лочинам у Львівській області Департаменту кіберполіції Нацполіції підполковник Оксана Савич розповідає, що найпоширеніші шахрайські дії сьогодні стосуються здебільшого купівлі товару на інтернет-майданчиках, сайтах, у соцмережах (Інстаграм, Фейсбук) чи маркетплейсах (Пром, Шафа тощо). Переважно люди замовляють товар, переказують завдаток або й повну суму, а товару не отримують.  

Читайте також: На Львівщині шахраї видурюють гроші, представляючись працівниками податкової

Часто бувають звернення від людей, які постраждали від шахраїв, користуючись послугами OLX-доставки. Зловмисники наживаються з того, що люди не обізнані і під виглядом оформлення доставки клієнтам висилають посилання, за яким потрібно перейти, там же просять ввести дані картки і надалі списують з неї кошти.

Ще один поширений випадок шахрайства, коли злодії телефонують та представляються працівниками банку, податкової тощо. Під різними приводами, наприклад, блокування картки, вони виманюють в людей номер банківської картки і CVV-код. Тим часом шахраї вже можуть бути біля банкомату і скористатися послугою видачі коштів без картки, для чого мають всі дані.

Буває, що аферисти телефонують підприємцям від імені начальника головного управління Податкової і пропонують перерахувати певну суму коштів за вирішення тих чи інших питань. Спілкування з платниками податків може відбуватися в різних форматах – особисто, поштою, онлайн, телефоном, однак у жодному з цих випадків вам не телефонуватиме ані керівник служби, ані його заступники. Тим паче предметом обговорення не може бути переказ коштів.

Читайте також: Які види шахрайства найпоширеніші у Львові: 8 прикладів

Останнім часом трапляються також випадки, коли на мобільний телефон надходять незначні поповнення рахунку і впродовж нетривалого часу телефонують з невідомих номерів. Це, кажуть у кіберполіції, може бути першими дзвониками того, що номером намагається заволодіти шахрай. Таким чином злочинці намагаються ідентифікувати абонента і перевипустити його SIM-карту у мобільного оператора.

Разом із доступом до номера вони отримують доступ до онлайн-банкінгу. Подбати про захист фінансового номера можна за допомогою низки простих правил:

• забороніть віддалений перевипуск SIM-карти у мобільного оператора;
• не публікуйте свій фінансовий номер телефону на платформах для оголошень та у соцмережах;
• не повідомляйте нікому коди з SMS від банку або мобільного оператора;
• перейдіть на контрактне обслуговування з мобільним оператором;
• встановіть добові ліміти витрат в інтернет-банкінгу.

Ольга Коваль

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.