
фото: pinterest.com
Зателефонували під ранок. Як не прокинутися з «мінусовим» балансом на картці
Із 2015 року кількість кіберзлочинів, тобто тих, що відбуваються за допомогою ґаджетів та інтернету, в Україні зросла щонайменше у 2,5 рази. Від них потерпають як літні люди, так і молодь, яка часто купує в соцмережах і на сайтах. Також жертвами шахраїв можуть ставати цілі компанії чи організації. Зловмисники полюють на банківські рахунки, персональні дані, паролі тощо і з кожним роком винаходять інші способи нажитися. Tvoemisto.tv дізналося, якими зараз є найпоширеніші інформаційні злочини і чи можливо виграти справу в боротьбі з інтернет-шахраєм.
Прокинутися з від’ємним балансом на картці
Львів’янка Тетяна Чирка жертвою кіберзлочинця стала місяць тому. У жінки вкрали 32 тисячі грн, з яких 25 – кредитні кошти. «Пощастило», каже, усій сім’ї. Вона розповідає, що «справа» триває протягом 5-7 хвилин рано вранці або пізно ввечері, аби на це не звернули увагу.
«Схема виглядає таким чином: злочинці звідкись (можливо, з Даркнету) мають бази даних мобільних операторів і банку, отримують доступ, як в моєму випадку, до застосунку «Мій Київстар», налаштовують переадресацію на телефоні і вже через це мають доступ до картки «Приватбанку». Оскільки банк дозволяє збільшувати кредитні ліміти до 50 тисяч без підтвердження особи, то так вони і крадуть немалі кошти», – говорить Тетяна Чирка.
Читайте також: Інтернет-шахраї виманюють гроші під виглядом державних виплат. Як не потрапити на гачок
Окрім цього, Тетяна користувалася функцією додатку, що доєднує номери всіх членів сім’ї, аби стежити за витратами. Спочатку хакери атакували її, потім телефони дітей, батьків і, врешті, чоловіка. На щастя, вона встигла заблокувати всі картки, але, якщо не знаєш, як діяти в такій ситуації, то все може бути набагато гірше.
«Шахраї підключили переадресацію на моєму телефоні, думали, що вона працює, а насправді ще не встигла. Мене розбудив «Приватбанк». Це було о 6:40. Якби не подзвонили з банку, то я б навіть не знала, що в мене вкрали гроші. Уже через хвилину прийшло повідомлення про те, що переадресацію підключено, і я зрозуміла, що хтось хоче потрапити в мій акаунт. Тобто це ще можна назвати щасливим випадком», – додає вона.
Зазвичай, за її словами, все виглядає по-іншому: уночі або під ранок приходить SMS про підключення переадресації, на що люди, здебільшого, не реагують, а хтось має звичку взагалі вимикати на ніч телефон. Після цього вже ніхто не дзвонить. Добре, якщо ще приходять сповіщення з додатку банку, інакше на ранок можна прокинутися з мінус 50 тисячами гривень на рахунку.
Як зреагувати і навіщо йти в поліцію
Якщо у когось трапилася подібна ситуація, то Тетяна Чирка рекомендує, перш за все, вимикати переадресацію та блокувати картки. Потім писати заяву в поліцію і взяти виписку з банку, щоб підтвердити те, що написано в заяві. Наступного дня в поліції слід обов’язково забрати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Читайте також: Як не стати жертвою шахраїв, купуючи онлайн. Поради
«Знаю такі ситуації, коли правоохоронці не реєструють справи, сподіваючись, що людина передумає. Що дасть заява в поліції? По-перше, зафіксує випадок і те, що ви пробуєте щось зробити. По-друге, підставу для банку і оператора почати внутрішнє розслідування. У майбутньому, якщо на вас відкрили кредит, із витягом з ЄРДР ви можете призупинити нарахування відсотків за кредитом, написавши заяви в установи, де їх відкрили», – пояснює жінка.
Наскільки реально повернути кошти
Із поверненням же коштів ситуація плачевна. Протягом місяця, відколи Тетяна Чирка написала заяву в поліцію, розгляд справи жодним чином не просунувся. На початку справу ідентифікували як «шахрайство з залученням комп’ютерної техніки», пізніше переорієнтували на іншу частину статті, бо не доведено, що це був комп’ютерний спосіб.
Банк також не йде назустріч. Відсотки починають нараховувати приблизно через місяць. Щоби цього не сталося, потрібно подавати в суд на банк, щоби операції, коли вкрали гроші, визнали шахрайством. Тоді суд може зобов’язати банк повернути вкрадені кошти, оскільки частина відповідальності все ж лежить на ньому. Інакше, поки не знайдуть людину (а не факт, що її взагалі шукатимуть), гроші має сплачувати постраждалий.
Читайте також: Знайти квартиру у Львові: 5 шахрайських схем і як їх оминути
Є ситуації з дуже великими сумами, коли в людини в телефонному режимі дізналися всі дані і взяли кредит на 400 тисяч гривень. Шахраї вміють емоційно впливати на деяких своїх жертв. У цьому випадку жоден суд не допоможе.
«Ті історії, які я позбирала, коли розповіла свою у соцмережах, на жаль, у більшості закінчувалися безрезультатно. Із боку правоохоронних органів нічого не відбувалося, а люди, які постраждали, просто сплачували кошти замість крадіїв. У когось не було часу на все це, а хтось вважав суму невеликою. Часто справи навіть не реєстрували, тому й статистика може показати картину лише на 30% від реальної», – розповідає Тетяна.
Проблема, за її словами, ще й в тому, що поняття кібербезпеки слабо розвинене в Україні: немає системності, дітей цьому не вчать, на роботі теж не пояснюють, як можна себе захистити. Крім цього, із кожним роком шахраї винаходять нові способи, які теж треба знати. Навіть якщо сьогодні тримати свої дані в секреті і нікому їх не довіряти, все одно є високі шанси, що шахрай вас знайде.
Читайте також: Під виглядом оформлення віз мешканець Львівщини ошукав людей на 600 тисяч гривень
«Нині я через день є в поліції і, швидше за все, буду позиватися в Господарський суд, аби зупинити нарахування відсотків і повернути кошти. У будь-якому випадку, я доведу цю справу до кінця, бо не звикла щось залишати на пів шляху», – підсумовує Тетяна Чирка.
Що каже статистика
У пресслужбі управління протидії кіберзлочинам Львівщини у коментарі Tvoemisto.tv сказали, що детальної статистики звернень стосовно шахраїв не ведуть. Деякий відсоток справ потрапляє до них, більша ж частина – в територіальні відділи Головного управління Національної поліції на Львівщині. Там теж складно відстежити кількість шахрайств саме з використанням комп’ютера чи інтернету.
Останні дані (за 2019 рік) свідчать, що кількість злочинів з використанням комп’ютерних і телекомунікаційних технологій зростає. Йдеться не лише про шахрайства з платіжними картками чи крадіжками грошей з банківських рахунків, а й про розповсюдження комп’ютерних вірусів, викрадення інформації, онлайн-торгівлю наркотиками, зброєю, формування у дітей суїцидальної поведінки тощо.
Станом на кінець 2019 року правоохоронці викрили понад 4 тисячі злочинів, що завдали збитків на 28 млн грн. 60%, за даними Кіберполіції України, потерпілим відшкодували. Найчастіше злочини були пов’язані з платіжними системами (1641), а найменше – з протиправним контентом (332).
Про акутальні способи обдурити в мережі і як захиститися
Начальниця 3-го відділу управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Департаменту кіберполіції Нацполіції підполковник Оксана Савич розповідає, що найпоширеніші шахрайські дії сьогодні стосуються здебільшого купівлі товару на інтернет-майданчиках, сайтах, у соцмережах (Інстаграм, Фейсбук) чи маркетплейсах (Пром, Шафа тощо). Переважно люди замовляють товар, переказують завдаток або й повну суму, а товару не отримують.
Читайте також: На Львівщині шахраї видурюють гроші, представляючись працівниками податкової
Часто бувають звернення від людей, які постраждали від шахраїв, користуючись послугами OLX-доставки. Зловмисники наживаються з того, що люди не обізнані і під виглядом оформлення доставки клієнтам висилають посилання, за яким потрібно перейти, там же просять ввести дані картки і надалі списують з неї кошти.
Ще один поширений випадок шахрайства, коли злодії телефонують та представляються працівниками банку, податкової тощо. Під різними приводами, наприклад, блокування картки, вони виманюють в людей номер банківської картки і CVV-код. Тим часом шахраї вже можуть бути біля банкомату і скористатися послугою видачі коштів без картки, для чого мають всі дані.
Буває, що аферисти телефонують підприємцям від імені начальника головного управління Податкової і пропонують перерахувати певну суму коштів за вирішення тих чи інших питань. Спілкування з платниками податків може відбуватися в різних форматах – особисто, поштою, онлайн, телефоном, однак у жодному з цих випадків вам не телефонуватиме ані керівник служби, ані його заступники. Тим паче предметом обговорення не може бути переказ коштів.
Читайте також: Які види шахрайства найпоширеніші у Львові: 8 прикладів
Останнім часом трапляються також випадки, коли на мобільний телефон надходять незначні поповнення рахунку і впродовж нетривалого часу телефонують з невідомих номерів. Це, кажуть у кіберполіції, може бути першими дзвониками того, що номером намагається заволодіти шахрай. Таким чином злочинці намагаються ідентифікувати абонента і перевипустити його SIM-карту у мобільного оператора.
Разом із доступом до номера вони отримують доступ до онлайн-банкінгу. Подбати про захист фінансового номера можна за допомогою низки простих правил:
- забороніть віддалений перевипуск SIM-карти у мобільного оператора;
- не публікуйте свій фінансовий номер телефону на платформах для оголошень та у соцмережах;
- не повідомляйте нікому коди з SMS від банку або мобільного оператора;
- перейдіть на контрактне обслуговування з мобільним оператором;
- встановіть добові ліміти витрат в інтернет-банкінгу.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ