
Фото: Надії Марченко
Велич та особливий шарм. Як на вулиці Котлярській у Львові відновили 150-річну браму
Колись у триповерховій чиншовій кам’яниці під номером 8 функціонувала «Гебрейська кухня» та фабрика ниток. Сьогодні ж – знана серед львів’ян кав’ярня-галерея «Штука», яка повертає своїх відвідувачів у мистецьке середовище Австро-Угорського Львова.
Читайте також: Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на князя Романа
Тут частенько відбуваються презентації книг, виставки живопису, вечори фламенко. Сама ж кав’ярня нагадує невеличкий музей, де кожну деталь намагалися зберегти. Колись на фасаді будинку під час реставрації відновили оригінальні надписи на стінах. Недоторканими залишилися центральні двері, які попри занедбаний стан вирізнялися величчю та особливим шармом.
Щоб зібрати кошти організували аукціон
Власник кав’ярні-галереї – колекціонер Євген Булавін запропонував мешканцям будинку відреставрувати браму за програмою співучасті. А коли коштів все ж забракло – організував у галереї аукціон. Бо весь процес співпав із загальною кризою, окрім того серед мешканців чимало пенсіонерів, які не мали змоги приєднатися до цієї ініціативи.
«Загальна вартість робіт – 70 тисяч. Муніципалітет відшкодував 70% з цієї суми. Але коштів виявилося все ж недостатньо, тому вирішили організувати аукціон. Так ми продавали з галереї ті речі, які уже не мали, де експонувати: ужиткові речі початку XX століття, тарелі, поштівки, документи. Кілька лотів викупили поляки, які мали сентименти до Львова», – каже він.
Читайте також: Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
Євген Булавін каже, що подібна практика була на Галичині раніше. Коли починалася велика толока, тоді випускали якісь унікальні поштівки або фотографії, люди їх купували і це була «цеголка на побудову» наприклад шпиталю, чи якоїсь парафії.
Будівля закладена 1874-ого року, ймовірно, це рік народження і самої брами. Тож коли фахівці взялися за її реставрацію, колекціонер Євген Булавін розшукав архівні документи. Так з’ясувалося, що над вікнами в брамі колись були декоровані вставки (їх додатково вирізьблювали, бо з плином часу вони не збереглися), залишки старих шиб. За ними відновлювали графічне напилення на вікнах, яке з часом знищилося, але на початках було особливим елементом, – зазначає колекціонер.
«Район, який знаходився за сучасним ринком Краківським називався Кракідали. То була дільниця, де в більшості мешкало єврейське населення. У них було популярно зображати на брамах дерево життя. Зазвичай, воно було вирізьблене, або нанесено графічно на шиби. Ваза з квітами символізувала розквіт. І, власне, тут на вікнах теж були залишки».
Декоровані листочки, завіси з фігурними накладками та «не рідна» ручка
Брама – каретна, виготовлена з дерева. А отже дуже габаритна. Вага самої конструкції близько 200 кілограм. Реставратор Андрій Федоришин розповідає, що навіть демонтувати її було важко, знадобилося багато людей.
«Досить складна реставрація була, тому що багато її елементів під час попередніх ремонтів були замінені. Замість дуба поставили сосну, яка є м’яким деревом і швидко руйнується. Довелося ці всі елементи наново відтворювати, особливо декор тафлів – практично весь був не автентичним. Були проблеми також із завісами. Вони такі досить цікаві, з фігурними накладками, які на жаль, не збереглися. Та й самі ж завіси подекуди були зруйновані. Тож нам довелося заново усе виточувати. Така ж ситуація з кованими елементами на вікнах – деякі листочки були втрачені зовсім», – каже він.
Читайте також: Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
Ручка не рідна, але витримана у стилі історизму, тому до загальної концепції дуже пасувала. Якість реставраційних робіт щороку зростає, зізнається Андрій Федоришин. Але «ахіллесова п’ята» усіх брам саме ручки, їх найбільше полюбляють злодюжки. Зараз він з ковалями, мистецтвознавцями розшукують по Львову автентичні ручки. Хочуть запустити флешмоб, щоб у Фейсбуці люди зголошувалися, фотографували свої брами із замками, клямками. Каже, що варто зібрати таку інформацію і вже на майбутнє старатися відновлювати усе за автентичним зразком.
«Є велика проблема з тим, що чимало ручок втрачених, велике щастя десь у місті таки розшукати автентичні. Іноді можна вберегти ручки з внутрішнього боку, їх не завжди вдається зняти на металолом. Крім того старі брами мають специфічні замки. Мало хто їх ремонтував, вони висіли роками зламані, потім їх просто міняли на якісь інші. Тому потрапити на рідні – то велика рідкість. Треба вивчити, які ручки були в часи історизму, модерну, щоб максимально враховувати це під час реставрації».
Брама на вулиці Ляйнберга з крихітними дверями
Поки ми зачаровано розглядаємо флористичні мотиви на вікнах брами, пан Євген пропонує перейти до паралельної вулички. Виявляється, на вулиці Ляйнберга, є така ж широка каретна брама, щоправда у занедбаному стані. Її родзинка у маленькому отворі, дверях, які за висотою нижчі, аніж середньостатистична людина. Тож мешканцям будинку доводиться нагинатися, аби потрапити всередину. Питаємо в атмосферної панянки з прищепками, чи можемо зайти. Жінка радо відчиняє крихітні двері. Всередині, в холі досі збережена металева придворна планка.
Читайте також: Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
«Це є запір. В часи, коли були єврейські погроми, саме вони захищали будинок і його мешканців. Якщо підперти двері цими планками, то їх уже не висадиш. Такі ж були на нашій брамі, але їх покрали. Зазвичай при брамах сиділа жінка з ключем, який міг відчинити двері після 10 вечора. Так брама не лише пропускала карети, але й обороняла тих, хто тут проживав», – пояснює Євген Булавін.
Фасад дещо понищений, під штукатуркою проглядається давній шар. Так пан Євген припускає, що тут подібно до фасаду кав’ярні, теж можливі неочікувані сюрпризи – рекламні розписи на стінах, які зазвичай розповідали, чим торгували у цьому будинку. Цікаво, що автентичне фасадне полотно дуже гладке. Справа у матеріалах – припускає реставратор Андрій Федоришин: «Романцемент – популярний матеріал, який використовували у 19 сторіччі. Це попередник цементів. Він був дорогим, але дуже атмосферостійким. У нас є гіпсова ліпнина, яка потребує додаткового фарбування. Коли покривали цим матеріалом, то жодних шарів уже не треба».
Поки розглядаємо стареньку браму, пан Юрій – мешканець будинку – розповідає, що уже подав її на програму співфінансування. Їй також хочуть повернути втрачений розкішний вигляд. Таємницю казкових маленьких дверцят поки що не розгадали. В будинку багато автентичних елементів, всередині вціліли вітражі. До того ж не всі люди ще поміняли рідні дерев’яні рами на пластикові. Тепер шукають можливості, аби вберегти і відновити обличчя дому.
Читайте також: Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб і мешканці
Наші герої – люди, які не шукають відмовок, а навпаки – шукають можливостей. Бо твердо переконані, що чи не у кожному під’їзді історичної частини міста під шарами радянських епох і невдалих ремонтів точно знайдуться розписи на стінах, а кожна вулиця, мала чи велика, приховує свої архітектурні таємниці.
Вікторія Мацькович
Фото Надії Марченко
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ