
Умовне фото / Pexels
Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
Чи збільшилася тепер кількість випадків кишкових інфекцій? Якщо так, то з чим це пов’язане?
Цьогорічний фоновий рівень кишкових інфекцій не перевищує того, що спостерігався в аналогічному торішньому періоді. Нічого надзвичайного не відбувається: маємо в поточному році 2310 випадків та 2711 за такий самий час у 2022-му. Тобто на майже 400 випадків менше, ніж було за весь цей період у Львівській області. Загалом влітку завжди збільшується кількість гострих кишкових інфекцій, спричинених вірусами та бактеріями. Також збільшується кількість глистяних інвазій. Частково це пов’язане з тим, що люди неретельно миють овочі та фрукти, а частково з тим, що використовують для пиття, особливо в спеку, воду негарантованої якості, зокрема некип’ячену з криниці чи інших невідомих джерел, купаються в ставках, заковтуючи з них воду. Це стає причиною розладів у роботі шлунково-кишкового тракту. Також їжа, приготовлена у більшій кількості, швидше псується і призводить до різних розладів травлення.
Яку їжу порадите споживати влітку?
Улітку друга страва може зберігатися не в холодильнику від часу приготування не довше ніж дві години. Відтак її треба поставити в холодне місце для того, щоб вона не зіпсувалася. Не забувайте мити руки, якщо нема такої можливості, скористайтеся антисептиком чи вологою серветкою. Якщо купаєтеся, намагайтеся не заковтувати воду. Під час спеки майте зі собою бутильовану воду.
Ніколи не мийте тарілки, мисочки в озерній або річковій воді, краще використовуйте одноразовий посуд, який можна потім утилізувати. Інфікування відбувається й тоді, коли, наприклад, на природі миску, в якій маринувалося м’ясо, добре не помити і покласти у неї готовий шашлик.
Іще раз наголошу: влітку ліпше не вживати багатокомпонентних страв! Якщо приготували салат і заправили його майонезом або сметаною, то з’їжте одразу ж. Це загальні рекомендації.
Чи є ймовірність, що через затоплення південних областей України рівень захворюваності на гострі кишкові інфекції підвищиться?
Трагедія у Каховці, звичайно, може на це вплинути. На цій території дуже боялися збільшення випадків гострих кишкових інфекцій, виникнення холери. Тому проводили велику санітарно-освітню роботу, щоб люди споживали тільки бутильовану воду або ж ту, яку привозили органи влади та місцевого самоврядування. Тією водою також просили чистити зуби, мити овочі-фрукти. Категорично заборонено було використовувати воду з тамтешніх криниць. Вода на своєму шляху розмивала сміттєзвалища, і ризик її зараження був великий. Крім того, не радили використовувати до часу проведення лабораторних досліджень і хлорування воду з криниць, бо була небезпека, що в ній збільшиться кількість нітратів, які могли появитися після розмивання складів із добривами. Якщо дітям віком до трьох років розвести молочну суміш такою водою, може виникнути небезпечна хвороба – метгемоглобінемія, коли частина крові людини не здатна переносити кисень. Є й ризик виникнення лептоспірозу, що проявляється швидким підвищенням температури, можливим пожовтінням шкіри та болем у м’язах. Причина – інфіковані щури, які переносять збудник. Якщо їхня сеча потрапляє на продукти харчування, можна підхопити цю недугу. Якщо збудник потрапляє у водойму чи воду, через мікроподряпини на шкірі теж можна інфікуватися. Вірусний гепатит А також передається в місцях підтоплень, але наразі значного підвищення рівня захворюваності на нього не спостерігається.
Каховська ГЕС/фото: reuters
Відомо, що на Львівщині відбулося підтоплення селищ Дрогобицького та Стрийського районів. Які це може мати наслідки щодо поширення різних недуг?
У підтоплених районах людей також просили не використовувати воду з криниць та природних джерел. Коли велика вода зійшла, криниці хлорували, перевірили в них воду і аж тоді дозволили її пити. Щотижня здійснюють лабораторне дослідження джерельної води, нічого незвичайного не виявили. Однак у деяких джерелах знайшли бактерії групи кишкових паличок і просили тимчасово не брати з них воду. Потім були обходи приватних садиб, щоби оцінити стан здоров’я мешканців. Рівень захворюваності тримається на рівні минулорічного. Водночас спостереження ще тривають, бо, наприклад, той же гепатит А має інкубаційний період: від часу потрапляння вірусу в людський організм до перших симптомів може минути аж 45 днів.
Річка Східничанка/фото: Іван Станіславський
Читайте також: Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
Чи є ймовірність захворюваності на кишкові інфекції через споживання овочів та фруктів, які привозять із підтоплених територій?
Якщо їх ретельно мити, то ризику інфікування немає. Однак невідомо, як далі розвиватимуться події щодо зміни хімічного складу ґрунтів і води. Висновки робитимуть фахівці. В будь-якому випадку раджу не лише мити овочі та фрукти, а й оббирати їх від шкірки перед споживанням.
Наразі ще досить територій залишаються підтопленими, із них привозять продукти харчування. Їх додатково перевіряють?
Це вже питання до Держпродспоживслужби. Вона має право на перевірку продуктів. Також є Обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України, який колись був лабораторним центром. Тут здійснюють моніторинг, лабораторні дослідження, розробляють рекомендації і дають поради лікарням щодо забезпечення контролю, але в жодному випадку самі нічого не контролюють.
Читайте також: У трьох підтоплених областях відкрили інфекційні хаби зі швидкими тестами для діагностики холери
Чи є вакцини проти кишкових інфекцій?
Немає, але є від ротавірусних. Її вводять малюкам віком до 18 місяців. Щеплення належить до рекомендованих, тому держава не забезпечує цією вакциною, за неї треба платити зі своєї кишені. Можна провести вакцинацію проти гепатиту А, але також своїм коштом. Два щеплення з інтервалом шість місяців можна робити разом зі щепленням проти гепатиту В, а можна окремо.
Цієї весни був інцидент із отруєнням мешканців модульного містечка на Сихові. Зараз триває період поширення кишкових інфекцій, чи хтось перевіряє ці містечка на наявність холодильників?
Є так звані моніторингові візити з представниками Центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України. Фахівці періодично навідуються туди, контролюють вакцинальний статус людей і пропонують їм робити щеплення. Вивчають умови проживання і дають рекомендації відповідальним за ці містечка. Якщо щось не вдається, підключаються районні адміністрації. Тому так, ці містечка забезпечені відповідним наглядом.
Модульне містечко на Сихові
Наталія Вареник
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради