Фото: Роман Балук
Чи є місця для хворих на коронавірус у лікарнях Львова
На Львівщині в 10-ти лікарнях, які приймають хворих на коронавірус або пацієнтів із підозрою на нього, сьогодні, 15 червня, лікуються 638 людей. Із них 532 пацієнти – у медзакладах Львова. Про це зранку під час брифінгу сказав директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис.
За його словами, визначені стаціонари області заповнені приблизно на 30%. Усього, каже Орест Чемерис, медзаклади можуть прийняти 1800 хворих на коронавірус або з підозрою на нього.
«У Львові, об’єктивно, заповненість є більшою. Але такого, щоб були справді відмови у госпіталізації, немає», – сказав Орест Чемерис у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: Ще один обласний медзаклад почав приймати хворих з підозрою на Сovid-19
Tvoemisto.tv з’ясувало, чи насправді на Львівщині визначені медзаклади заповнені лише на третину.
Хворих із коронавірусом або підозрою на нього у Львові приймають інфекційна лікарня, Центр легеневого здоров’я, 8-ма і 1-ша міська клінічна лікарня і госпіталь ветеранів війни у Винниках. Орест Чемерис говорить, що хворих із підтвердженим діагнозом Covid-19 має приймати інфекційна лікарня. Окрім того, львівські лікарні краще оснащені і можуть надавати більш фахову допомогу, тож важких пацієнтів з районів перевозять сюди.
Яка насправді заповненість у лікарнях
Головний лікар 8-ї МКЛ Василь Обаранець розповів Tvoemisto.tv, що у цій лікарні зараз є 58 хворих з пневмоніями, у 20-ти з них – підтверджений Covid-19. Їх мали би перевезти в інфекційну лікарню, але там не приймають.
«На вихідні було 65 хворих. Сьогодні тих, у кого негативні результати тестів, перевели по місту. 20 хворих у нас з підтвердженим діагнозом, але інфекційна лікарня повністю закладена. У нас вони не всіх беруть. Ми домовляємось, вони кажуть, скільки можуть забрати. Намагаємось розвантажити себе, якщо це не коронавірус, тому що наступні хворі чекають», – говорить Василь Обаранець.
Він додає, що і сама 8 МКЛ майже завантажена.
«Реально, по боксах, і з дотриманням протоколу, з урахуванням палат інтенсивної терапії, двох реанімаційних відділень, то ми можемо прийняти між 80 і 90 пацієнтів. Якщо класти всіх підряд, по декілька в одну палату, то можемо більше, до 100 хворих», – каже Василь Обаранець.
Він додає, що проблема не в приміщеннях для хворих, а у тому, щоб якісно надати їм допомогу. Медичний персонал тут може працювати із 60-70 пацієнтами.
«Люди собі слабо уявляють, що це таке – 4 години в костюмі, масці, коли спека 26-27, і фізично працювати біля хворого. А в реанімації це саме фізична робота без зупинки. Потім потрібно мінімум 8 годин, щоб відпочити», – говорить Василь Обаранець.
Окрім того, додає лікар, усі госпіталізовані з пневмоніями потребують кисню, кожному потрібен окремий доступ до кисневої точки.
«Якщо раніше ми заправляли кисень раз у два тижні, при тому, що це хірургічний стаціонар із трьома реанімаціями і 20-ма операційними, то зараз заправляємо щодня. Я вже за вартість мовчу», – каже лікар.
Та, додає він, якщо буде потрібно прийняти більше пацієнтів, лікарня шукатиме вихід.
«Будемо думати. Для того є Штаб (із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації медико-біологічного характеру – ред.), влада, обласна і міська», – говорить Василь Обаранець.
Читайте також: «Серпень – це запізно». Які проблеми виникли у лікуванні раку на карантині
Заступник гендиректора Львівської обласної інфекційної лікарні Ігор Берник каже, що медзаклад і справді заповнений.
«На ранок був 191 хворий, зараз вже може 196. Ті приміщення, що у нас виділені для таких пацієнтів, з дотриманням санітарно-епідемічних вимог, з умовою, що персоналу буде безпечно працювати і він зможе якісно надавати допомогу, можуть прийняти не більше, як 200 людей. Тому ми на 98% заповнені, хоча це процес динамічний, щодня виписуються до 10-15 людей, стільки ж ми можемо прийняти», – розповів Ігор Берник у коментарі Tvoemisto.tv.
Він додає, що хворих, які би потребували лікування у стаціонарі, є більше.
За словами Ігоря Берника, медиків вистачає, але вони вже виснажені, зокрема, психологічно і морально.
«Ніхто не розраховував на таку тривалість. В інших країнах вже через два місяці лікарів проводжали з оплесками, з музикою, з почестями по домівках. Але у нас ситуація погіршилась, кількість хворих зростає, тяжких хворих більше, більше вмирає. У багатьох пацієнтів сильна дихальна недостатність, вони без кисню не можуть. Покращення настає дуже повільно», – каже Ігор Берник.
У середньому, хворий проводить у лікарні до місяця часу, якщо у нього тяжка форма захворювання. Якщо людина потрапляє у відділення інтенсивної терапії (в реанімацію), то лікування може тривати 1,5-2 місяці.
У госпіталі ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи зранку 15 червня було 122 пацієнти, у 53-х із них – підтверджений Covid-19. Утім у госпіталі відмовились коментувати заповненість лікарні – мовляв, цю інформацію може надати лише гендиректор, а він зайнятий.
У Центрі легеневого здоров’я зранку було 103 людини з пневмоніями, із яких у 56 – підтверджений діагноз, а решта – чекають на результати лабораторних тестів.
«У нас лікуються пацієнти з важкими пневмоніями і середньої важкості. Для поступлень пацієнтів з коронавірусною хворобою відведено 120 ліжок, що підведені до кисневої інфраструктури. Із них 20 ліжок – у відділенні інтенсивної терапії», – розповіли Tvoemisto.tv у Центрі легеневого здоров’я.
«Такого, щоб важких пацієнтів не приймали – немає»
Як розповів Tvoemisto.tv виконувач обов'язків гендиректора Центру екстреної медицини і медицини катастроф Ярема Качмар, є певні критерії для госпіталізації пацієнтів: дихальна недостатність, низьке насичення крові киснем, задуха, виснажливий кашель. Також госпіталізують людей із супутніми захворюваннями.
«Логістика – це складне питання, є різні райони, різні патології, ситуації, підозра або підтверджений випадок. Це вирішується індивідуально. Є оперативно-диспетчерський відділ, там є відповідальні лікарі, які, знаючи ситуацію на той момент, ухвалюють рішення. Також є заступник з оперативної роботи, він працює з приймальними відділеннями, узгоджує», – говорить Ярема Качмар.
Читайте також: Як працює кардіологічне відділення Львівської обласної лікарні. Фото. Відео
Він додає, що буває, коли увесь ранок пацієнтів з підозрою на коронавірус приймає одна лікарня, тоді під вечір там просять не везти до них пацієнтів, поки не буде виписки наступних.
«Це робочі моменти. Такого, щоб важких пацієнтів не приймали – немає. Просто потрібен певний час на узгодження, яка саме лікарня буде приймати у кожному конкретному випадку», – говорить Ярема Качмар.
Як розповів Орест Чемерис, пацієнтів з легкими формами пневмонії приймає 1-ша міська клінічна лікарня, із середніми і важкими – 8-ма МКЛ.
Що відбувається, коли хворий звертається до сімейного лікаря
Завідувачка першим поліклінічним відділенням міської лікарні імені Князя Лева (1-ша МКЛ) Любомира Луцевич розповіла Tvoemisto.tv, що відбувається, коли до сімейного лікаря звертається пацієнт з підозрою на коронавірус.
«Спочатку сімейний лікар телефоном або через відеодзвінок опитує пацієнта, які у нього скарги, який стан. Якщо лікар запідозрює пневмонію, то у нас є спеціально виділений кабінет для пацієнтів з температурою. Там лікар оглядає, роблять рентген. Якщо є пневмонія, тоді скеровують на Ужгородську із легкими, а у 8-му лікарню і Центр легеневого здоров’я – із важкими», – розповідає лікарка.
Госпіталізує хворого зазвичай швидка допомога, перед тим сімейний лікар уточнює, у якій лікарні є місця.
Любомира Луцевич говорить, що 80% пацієнтів хворіють у легкій формі, 15% – середньої важкості, а 5% можуть потребувати реанімаційних заходів.
У поліклінічному відділенні також працює мобільна бригада, яка бере аналіз на ПЛР-діагностику, що потім передає у Лабораторний центр МОЗ у Львівській області. Обстежують тих, хто звертається з підозрою, і тих, хто контактував із хворими.
Станом на 8:00 15 червня у Львові та у Львівській області було 2933 людини, які інфікувались коронавірусом. За минулу добу лабораторії області провели 668 тестів на Covid-19, з яких 136 – позитивні. Із нововиявлених хворих 86 – це львів’яни. Як уточнили у Львівській міській раді, із цих тестів близько 450 – зібрані впродовж доби.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку