Фото: Freepik.com
За що платить Covid-пацієнт і скільки коштує день у львівських лікарнях
На Львівщині за останні два тижні суттєво зросла кількість хворих на Covid-19, у лікарнях майже немає місць – щойно виписують одного пацієнта, на його місце одразу є кілька претендентів. Окрім того, в області бракує медиків – передусім анестезіологів та інфекціоністів.
Читайте також: Вірус справді змінився. Яким зараз є портрет хворого на Covid
Ще торік Міністерство охорони здоров'я та Національна служба охорони здоров'я розробили низку Covid-пакетів для укладання договорів із медзакладами, що надають допомогу хворим на коронавірус. Міністр Максим Степанов зазначав, що усе лікування за клінічним протоколом – безкоштовне для пацієнтів.
У Програмі медгарантій-2021 передбачено продовження стаціонарного лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою за відповідним пакетом послуг до періоду закінчення на території України дії карантину та протягом 30 календарних днів після його скасування.
До безоплатного пакета послуг лікування пацієнтів із коронавірусом включено тестування на Covid-19, лабораторне та інструментальне дослідження, медичну допомогу, відповідно до галузевих стандартів, кисневу підтримку, інтенсивну терапію за необхідності, медикаментозну терапію та знеболення за потреби тощо. Усі ліки, передбачені національним протоколом лікування Covid-19, включені до тарифу, за яким НСЗУ оплачує послуги медичних закладів.
За словами директорки Західного департаменту НСЗУ Мар'яни Возниці, тарифу на лікування одного хворого з коронавірусом немає – фінансування розраховується інакше. У закладі, який приймає хворих на Covid-19, мають бути сформовані спеціальні бригади медиків – одна має складатись із щонайменше 12 людей. За кожну таку бригаду НСЗУ платить лікарні 554 тисячі гривень. Ці кошти мають покривати і лікування пацієнта, і доплати членам бригади.
Куди йдуть гроші
Директор Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні Сергій Федоренко розповідає Tvoemisto.tv, що зараз в лікарні перебувають близько 230 пацієнтів. Щойно виписують одного, одразу ж кладуть на його місце наступну людину, яка потребує догляду медиків та кисневої підтримки. Саме на кисень, за його словами, іде левова частка коштів, отриманих від НСЗУ в межах угоди за Covid-пакетом.
«Кисень надзвичайно дорогий. Ми в місяць, коли щодня є 230-235 пацієнтів, платимо за нього до мільйона гривень. Це дуже велика сума. Крім того, у Covid-пакет від НСЗУ входить зарплата медичного персоналу, розхідні лабораторні реактиви. Це надзвичайно велика стаття витрат, адже ми постійно робимо аналізи хворим, щоб відстежувати динаміку перебігу захворювання», – говорить Сергій Федоренко.
За його словами, аналізи роблять щонайменше раз на добу, а в реанімації – і 7-8 разів за добу.
Медики зазначають, що майже усі хворі, які перебувають на лікуванні, мають важчий перебіг захворювання, ніж було за перших хвиль коронавірусу. Практично всі госпіталізовані мають ураження легень у вигляді двобічних бронхопневмоній з важкою дихальною недостатністю. Лікування таких симптомів може тривати значно довше, аніж два тижні, як було в середньому раніше.
Сергій Федоренко каже, що в середньому на людину за добу може витрачатись 10 тисяч гривень, якщо у лікуванні застосовуються сучасні антибіотики останнього покоління та супутні препарати, яких у день може знадобитись 2-3 флакони.
«Якщо менш дорогі антибіотики, що коштують 200-300 грн, тоді сума менша у 2-3 рази. Але це важкий процес, коли ти вириваєш людину з рук смерті. Тоді переважно про гроші не думаєш, а думаєш про те, як повернути людину до життя», – говорить лікар.
Читайте також: Сьогодні я не поцілую тебе на ніч. Репортаж із Covid-відділення у Львові
У інформаційному відділі Львівської лікарні швидкої медичної допомоги, де розгорнули найбільше в місті Covid-відділення, кажуть, що залежно від стану хворого його лікування до повного одужання може коштувати і 26 тисяч гривень за весь час, і 20 тисяч гривень у день упродовж кількох тижнів в реанімації.
«Лікарня лікує пацієнта, дає все, що може, навіть поза пакетом. Є пацієнти, які обходяться нам у 300-400 тисяч», – говорить речниця ЛШМД Христина Каспшишак.
Директор госпіталю ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи Максим Прикупенко розповідає Tvoemisto.tv, що торік, за його підрахунками, на лікування одного Covid-хворого витрачали приблизно 2 тис. грн на добу. У реанімації, з урахуванням кисню і медикаментів, лікування обходилось в середньому 3,5-5 тисяч гривень.
Що не входить в пакет?
Сергій Федоренко каже, що у тарифі закладені і кошти на харчування пацієнта, і на доплати медикам, і на різноманітні розхідні матеріали. Також у тарифі ідеться про медикаменти за протоколом. Та, говорить лікар, якщо людина, хвора на коронавірус, має інші захворювання, як-от інсулінозалежний цукровий діабет або серцево-судинні хвороби, то потребує додаткових ліків, про які в протоколі не йдеться і якими інфекційна лікарня не забезпечена, оскільки це не її профіль.
«На 98% пакет від НСЗУ сьогодні покриває витрати. Але коли поступають хворі, які мають інсулінозалежну форму цукрового діабету або іншу патологію, що вимагає застосування специфічного лікування, то ми цього не маємо і купити не можемо. Ці препарати хворі повинні або придбати самі, або за рахунок спеціальних програм за електронним рецептом від профільного спеціаліста або сімейного лікаря. Ці ліки потрібно мати із собою», – пояснює Сергій Федоренко.
Він додає, що пацієнти із загостренням можуть отримати ліки в медзакладі, але ітиметься переважно про прості вітчизняні аналоги, а це підходить не усім, особливо, якщо людина раніше вживала якісні закордонні інсуліновмісні препарати.
Читайте також: «Я вакцинуюсь, бо…». Історії львів'ян, які отримали щеплення від коронавірусу
Лікарня забезпечує хворих антибіотиками, що передбачені протоколами МОЗ. Але часто, говорить Сергій Федоренко, люди хочуть інші ліки, що не закладені у тарифі НСЗУ.
«Тоді на розсуд лікуючого лікаря, родичів і самого хворого приймається консолідоване рішення, чи потрібен той препарат і чи може людина його купити», – каже медик.
Максим Прикупенко говорить, що у винниківському госпіталі за кошти від НСЗУ покривають приблизно 90% потреб на лікування хворих з коронавірусом, але часом пацієнтам доводиться купувати ліки самим.
«Це може коштувати і для пацієнта, тому що ми маємо не всі ліки – щось купуємо, чогось не вистачає, все повністю покрити ми не можемо», – каже головний лікар.
Любомир Рак, директор Центру легеневого здоров'я, неодноразово говорив, що ЦЛЗ не має коштів на медикаменти, тож пацієнтам доводиться самостійно купувати ліки, окрім тих, яких немає у вільному доступі. Ще торік він зазначав, що лікування обходиться у приблизно 2,5 тисячі гривень на день, в реанімації – орієнтовно у 5-6 тисяч.
«У нас був чоловік, який 42 дні був на апараті штучної вентиляції легень. Слава Богу, пішов додому своїми ногами», – говорив лікар.
Як розповіла Tvoemisto.tv львів'янка, яка торік у вересні лікувалась у клінічній лікарні швидкої медичної допомоги від коронавірусу, одужання коштувало її родині у понад 30 тисяч гривень. І це при тому, що жінка не була на апараті штучної вентиляції легень і не мала вкрай важкого перебігу захворювання.
Родичі хворого на коронавірус, який зараз лікується в Центрі легеневого здоров'я, розповіли Tvoemisto.tv, що в Центрі забезпечують простішими антибіотиками та гормональними препаратами, та все ж першого дня родина витратила додатково 12 тисяч гривень, а в наступні дні – приблизно по 6 тисяч на медикаменти.
Витрати після виписки
Так званий «постковідний синдром», або тривалість проявів симптомів коронавірусної хвороби може тривати 12 і більше тижнів від початку захворювання. Симптоми можуть проявлятися з боку будь-якої системи організму пацієнта, але, перш за все, – це дихальна, серцево-судинна та нервова.
Професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені Олександра Богомольця Сергій Дубров каже, що найбільш типовими й частими скаргами пацієнтів є зміни з боку респіраторної системи.
«Після тяжкого перебігу коронавірусної хвороби тривалий час пацієнти потребують допоміжної респіраторної підтримки, навіть коли ПРЛ-тест є негативним», – пояснив він.
Також частими є скарги пацієнтів на дискомфорт із боку серцево-судинної системи. За інформацією професора, станом на сьогодні частота міокардитів, пов’язаних із Covid-19, в Україні менша, ніж в інших розвинених країнах. Але китайські вчені у своїх дослідженнях пишуть, що в середньому частота міокардиту становить від 7 до 23%. Ступінь ускладнень корелює ступінь ускладнень з боку дихальної системи.
Читайте також: Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
Серед інших симптомів «постковідного синдрому» професор Дубров назвав неврологічні розлади, наприклад, тривала слабкість протягом декількох тижнів навіть після легкого перебігу, порушення сну й виражена слабкість. Нерідкими також є і когнітивні розлади – порушення пам’яті та функцій вищої нервової системи.
Усе це також потребує спостереження у лікаря та додаткових медикаментів. Окрім того, часом пацієнтам після виписки потрібно подбати про кисневу терапію вдома.
«Є часом такі випадки, коли виписують пацієнта, в якого сатурація, наприклад, 90, і якийсь час йому потрібен концентратор. Людина, за великим рахунком, вважається здоровою, але ще потребує кисневої підтримки. Переважно людей виписують у повноцінно здоровому стані. Відсоток людей, які потребують кисневої терапії удома, у нашому закладі – 3-4%», – говорить Максим Прикупенко.
Він зазначає, що людям, які мають вже негативний ПЛР-тест, але потребують кисню, лікар дає відповідну довідку, з якою пацієнти звертаються в організацію, що може дати в оренду кисневий концентратор.
У Львові кисневий концентратор можна взяти в оренду у благодійному фонді «Крила надії». Та, говорить його керівниця Наталія Ліпська, через велику кількість хворих, які доліковуються удома, концентраторів може не вистачати. Постійно триває збір коштів для закупівлі фондом нових. Долучитись до нього можна за реквізитами UA733052990000026007011001168 код ЄДРПОУ/ІПН 35620901 БФ «Крила надії» або https://www.liqpay.ua/ru/checkout/card/i92692777102 для переказів з-за кордону.
Ольга Коваль
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку