Фото перехрестя на вул. Сахарова – Вітовського – Коперника/Твоє місто
Перехрестя шести вулиць. Чому так складно проїхати Сахарова – Вітовського і що з цим робити
Перехрестя шести вулиць: Сахарова – Коперника – Нечуя-Левицького – Вітовського – Героїв Майдану – Лук’яновича є одним із найскладніших у Львові. Навіть водії зі стажем його намагаються оминати. Львівська міськрада готує його реконструкцію, щоправда, це точно не буде цього року, а, можливо, й не наступного. Тvoemisto.tv дізнавалося, як уже зараз зняти «напругу» на цьому перехресті, не чекаючи великих ремонтів.
Читайте також: Ескіз реконструкції вулиці Вітовського відправили на обговорення. Що пропонують
Чому це перехрестя ніхто не любить?
«Не люблю це перехрестя. Живу на Володимира Великого, працюю у центрі. Коли їду громадським транспортом на роботу, то часто стою тут у заторі. Коли їду на авто, це переважно у вихідні, тут не ускладнений рух, але я максимально вмикаюся, бо його потрібно проїхати швидко, а це нереально через ями і колію, яка виступає», – розповідає Тvoemisto.tv львів’янка Ольга.
За даними пресслужби Патрульної поліції Львівської області, за 2020 рік на цьому перехресті оформили лише три ДТП, хоча їх тут стається значно більше. Інші аварії водії залагоджують між собою через страховиків і не реєструють.
Саме їдемо цим перехрестям разом із патрульними. Інспектор Володимир Варениця каже, що на перехресті немає головних і другорядних доріг, а регулюється воно світлофорами. Він погоджується, що, можливо, незручно для тих, хто їде з вул. Коперника те, що для переїзду з вул. Сахарова і з вул. Коперника зелене світло вмикається одночасно.
Люди поспішають, їдуть на жовте, червоне, проштовхуються і у результаті всі зупиняються у центрі перехрестя, – додає заступник командира роти Ярослав Смілянець.
А ще часто проблеми на ньому виникають через погану дорогу. Водії не встигають перетнути перехрестя вчасно, переїжджаючи колії, що виступають, чи маневруючи між вибоїнами.
Читайте також: То хто на головній? Як проїхати перехрестя вулиць Сахарова та Вітовського. Відео
Щонайменше шість проблем на цьому перехресті нарахував начальник відділу транспортного планування та моделювання ЛКП «Львівавтодор» Роман Зубачик.
«Воно утворюється із шести вулиць – це перше. Там проходять трамвайні колії у трьох напрямках – це дещо ускладнює рух і це друга проблема. Третє те, що перехрестя є дуже великим, воно не зручне і для пішоходів, а про велотранспорт взагалі важко говорити. Четверта проблема – там зараз вкрай погане покриття, тому авто їдуть на мінімальних швидкостях і через нерівності водії змушені маневрувати на самому перехресті. А ще там немає розмітки – це п’ять. Шоста проблема – світлофор. Там стоїть старий контролер, який працює у жорсткому режимі з незмінною циклограмою у залежності від трафіку», – каже він.
Як хочуть змінити і коли за це візьмуться?
За ескізним проєктом реконструкції перехрестя, який розробило ЛКП «Львівавтодор», тут планують відновити трамвайну колію – на вулицю Коперника.
«Так отримаємо швидкий трамвайний маршрут, з «Аквапарку» до площі Ринок можна буде заїхати за 20 хвилин. Є складність, що між будинками на Коперника є мала відстань, потрібні додаткові погодження», – казав раніше у коментарі Тvoemisto.tv заступник директора департаменту ЖКГ Львівської міської ради Андрій Білий.
Також у «Львівавтодорі» пропонують максимально зменшити площу перехрестя, зробити його асфальтованим.
«Проєктом передбачаємо оптимізувати простір, максимально скеровуючи водіїв, пішоходів та велосипедистів за оптимальними траєкторіями», – розповідає Роман Зубачик.
Читайте також: Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
Раніше розглядали на цьому перехресті облаштування кільця, однак пізніше відмовилися від цієї ідеї, щоб не забирати простір у Lem Station. Нагадаємо, це інноваційно-креативний простір, який створюється на базі трамвайного депо, на честь польського письменника-фантаста Станіслава Лема, який народився і жив у Львові.
Тут також замінять світлофор, облаштують такий, який працюватиме в адаптивному режимі. Він визначатиме тривалість зеленого сигналу, у залежності від черги на під’їзді до перехрестя.
Трамваї, які курсуватимуть на цьому напрямку, матимуть перевагу. На них буде додаткове обладнання, датчики, які «вмикатимуть» зелене світло.
Щодо термінів виконання робіт на перехресті, то її прив’язали до реконструкції всієї вулиці Вітовського. Ще у 2016 році у Львові розробили кілька варіантів і планували її ремонтувати ще й у комплексі з площею Франка. Тоді ж у місті розпочалися розмови про відновлення навпроти Парку культури Пелчинського ставу. Задля цього розглядається варіант дещо змістити вулицю Вітовського ближче до пагорба.
Перший заступник міського голови Андрій Москаленко у коментарі Тvoemisto.tv зазначив, що на засіданні виконавчого комітету мають затвердити ескізний проєкт реконструкції вулиці і перехрестя, однак самі роботи розпочнуться точно не цього року.
Читайте також: Через ремонт Бандери автівки у Львові їдуть через відреконструйований сквер біля церкви Юра
«Львівавтодор» оголосить тендер на проєктування перехрестя за цим ескізним проєтом. Це також займе трохи часу, згодом йтиметься про його реконструкцію. Це буде не цього року точно», – каже він.
Вартість реконструкції вулиці не відома, допоки немає проєктно-кошторисної документації. Утім, якщо доведеться замінювати колектори, то вона може сягати і 100 мільйонів гривень.
Що можна зробити вже зараз
Начальник відділу транспортного планування та моделювання ЛКП «Львівавтодор» Роман Зубачик говорить, що якщо б нині на цьому перехресті було рівне покриття, світлофор, який працює в адаптивному режимі, та дещо реорганізований рух на вулиці Героїв Майдану, то це б значно змінило б ситуацію на цьому перехресті.
Львівські патрульні вважають, що «напругу» з перехрестя вдалось би зняти, якби облаштувати почерговий виїзд на нього.
«Може можна вирішити проблему, якщо увімкнути світлофор почергово: всім червоне, лише з одного виїзду зелене. Можливо, утвориться тягнучка на вулицях, які примикають до цього перехрестя, утім, на ньому буде менше конфліктів», – каже інспектор Володимир Варениця.
Читайте також: У Львові планують закласти мільйон гривень на проєкт відновлення Пелчинського ставу
На думку ж інструктора із водіння автошколи «Рега» Олега Пилата, значно змінила б ситуацію на Сахарова – Вітовського дорожня розмітка, а тут її й сліду немає.
«Погана якість дороги – це основна проблема на цьому перехресті. Друга – це відсутність розмітки. Вона б показувала, що, наприклад, якщо тобі потрібно з вул. Сахарова на вул. Коперника, то треба рухатись трохи вправо, потім знову вліво», – пояснив він.
І ці варіанти облаштування руху на перехресті Сахарова – Вітовського виглядають більш реальними. Бо, враховуючи, що коштів у бюджеті Львова цього, а, можливо, й наступного років вистачить лише на завершення уже початих раніше ремонтів вулиць, чекати на вирішення ситуації тут доведеться ще довго.
Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських правВибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори