Панічні атаки, постійна забудькуватість, невмотивована агресія, депресивні стани. Tvoemisto.tv розпитало львів’ян, які перехворіли на коронавірус, та медиків про те, якими можуть бути психоемоційні наслідки після Covid-19, чому і у кого вони виникають та як із цим жити.

Наприкінці січня соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати дослідження про психоемоційні стани українців на карантині. Зокрема там ідеться про те, що серед тих, хто вважає, що вже перехворів на коронавірус, є вищий рівень негативних емоційних станів – втома, розлади сну і тривога.

Ішла, сіла, забула

23-річна львів'янка Оксана перехворіла на коронавірус ще в серпні. Захворювання перенесла легко, за два тижні вже отримала негативний ПЛР-тест, але ще протягом місяця не мала вираженого смаку і нюху і не могла повноцінно працювати через втому та неуважність.

«Моя робота не те, щоб пов’язана з фізичними навантаженнями, але на об’єктах часто доводиться довго малювати в одному положенні, і я часто приходила втомлена. Після хвороби втому відчувала вдвічі швидше, ніж зазвичай, і протягом двох тижнів перед очима все здавалося розмитим. Я була зовсім не зібрана та неуважна. Зараз, попри те, що втома пройшла, розсіяність почасти досі помічаю за собою», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.

Читайте також: «Львів'яни не готові відповідати за свої вчинки». Епідеміологиня про локдаун у Львові

А 28-річна Олена розповідає, що після хвороби традиційний 9-годинний сон перетворився на 5-годинний. Вона перенесла Covid-19 у листопаді: не мала смаку, нюху, її турбувала постійна втома і головний біль.

«Майже два місяці я засинала з відчуттям тривоги, постійно закрадалися якісь думки, не могла заснути звично о 23:00 чи опівночі. Консультувалася стосовно цього з лікарем, і мені пояснили, що таким може бути побічний ефект після коронавірусу», – каже вона.

Також Олена говорить про проблеми з пам’яттю, що турбували як під час хвороби, так і протягом місяця опісля.

«На роботі та вдома тричі могла перепитувати одне й те ж. Мої колеги та рідні спочатку думали, що я жартую, але я насправді легко забувала те, що питала хвилиною раніше», – говорить Олена.

«Ішла по квартирі з думкою щось зробити на кухні. Присіла на секунду – і все, могла пів години просидіти, згадуючи, що мала зробити. Перед Різдвом чотири рази за день починала варити узвар, лише під вечір закінчила», – розповідає і про свою забудькуватість 34-річна Анастасія, яка хворіла на коронавірус у грудні-січні.

«От ніби все добре, але щось не так. Це важко описати», – додає жінка.

Психотерапевтка Наталія Раїник пояснює, що забудькуватість, розсіяність тощо – це ті постковідні симптоми, які могли бути ще до коронавірусу, просто після хвороби вони «розквітають» уповні. Так відбувалося у її клієнтів – перенесене захворювання все загострювало.

Читайте також: Вакцинація від коронавірусу у Львові. Коли, де і кого щепитимуть на першому етапі

«Коронавірус послаблює здатність жити і працювати повноцінно. Люди не знають, в якій формі перенесуть, кого могли заразити, скільки будуть хворіти і чи вистачить грошей на лікування. Хтось іще може втратити роботу чи не має з ким залишити дітей, щоб не заразити. Це додаткові стресогенні фактори, що впливають і на сон, і на тривожність та можуть навіть провокувати депресію», – розповідає Наталія Раїник.

Наслідок чи причина?

Психотерапевтка також говорить про дослідження, що показують: люди, схильні до депресії, тривожних станів мають більше шансів захворіти і перехворіти у важчій формі. Тобто не тільки Covid-19 впливає на тривогу чи депресію, а й навпаки.

«Коронавірус уражає центральну нервову систему і, як-то кажуть, там, де слабше, там і рветься. Одні пацієнти скаржаться на погіршення сну або безсоння, інші – на постійну тривогу і депресію. Навіть те, що ми втрачаємо нюх під час хвороби, – це теж тому, що уражені певні ділянки мозку», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.

Читайте також: Ми повернулися на 20 років назад. Про коронавірус та статистику онкозахворювань

До 35-річної Євгенії після коронавірусу повернулись панічні атаки, що вона поборола півтора роки тому. Та якщо раніше їй доводилося викликати в цьому випадку «швидку», нині жінка справляється самостійно.

«Після хвороби помічаю, що стала значно агресивнішою і зриваюся на людей, які цього не заслуговують. Ми з мамою перехворіли та перенесли все в легкій формі, але найгірше почалося вже після. У мами, наприклад, почалося важке безсоння, випадає волосся», – говорить вона.

Євгенія додає, що не настільки страшний коронавірус, як наслідки після нього. Особливо, що стосується впливу на психіку і емоції.

Зверніться до фахівця

Сімейна лікарка Людмила Звір-Мацко каже, що погіршення психологічного стану спостерігають не лише у людей, які мали важкий перебіг Covid-19, лікувались у стаціонарах чи були на кисневій підтримці. Навіть люди, які хворіли легко або у середній формі важкості, за деякий час уперше помічають за собою тривожні симптоми – ті ж панічні атаки чи інші розлади.

Читайте також: На щеплення від Сovid-19 можна буде записатися. МОЗ пояснює, як це зробити

«Постінфекційний синдром часто трапляється після грипу, важких вірусних інфекцій, але після коронавірусу значно глибші віддалені наслідки спостерігають ще декілька місяців. Цю проблему вже сімейний лікар вирішити не може. Для цього потрібна консультація фахового психотерапевта або навіть психіатра з медикаментозною підтримкою», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.

Водночас суттєвої різниці у наслідках коронавірусу для старшого і молодшого покоління, за словами лікарки, немає.

«Старші люди навіть можуть мати менше психологічних наслідків після хвороби. Можливо, це пов’язано з їхньою стресостійкістю чи особистісними проявами. Натомість, якщо молодь більше схильна до панічних розладів, частішого виникнення депресії, то в старшому віці простежуємо зниження когнітивної функції. Тобто ті зміни в судинах головного мозку, що виникають в певному віці, можуть просто погіршувати постковідний синдром. Та кожен випадок залишається індивідуальним», – додає лікарка.

Біологиня за фахом Наталія Вовк протягом року пропрацювала в одному з медичних центрів Львова, де приймали хворих на коронавірус. Після того, як у серпні сама перенесла Covid-19, зауважила, що і вона, і близько 80% знайомих та колег, які хворіли, мали деякі дивні розлади.

Читайте також: Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих. Нові дослідження

«У мене після коронавірусу почалася страшна слабкість, така, що з ліжка не могла встати. Також стрибав тиск, чого ніколи раніше не було. І так протягом місяця. А згодом почалося безсоння. Лікар навіть радив мені деякі заспокійливі та снодійні, але вони не допомагали. До того, щоби повернутися до нормального сну, прагну і досі», – розповідає вона.  

Водночас її чоловік, з яким вони хворіли одночасно, переніс хворобу на ногах, а пізніше з легкістю продовжив займатися спортом.

Наталія додає, що впоратися зі слабкістю їй самостійно не вдалося. Тут її врятували сеанси голкотерапії. Також завдяки цьому зникли перепади тиску. Окрім того, жінка почала практики релаксації та походи на точковий масаж – лікувальний, легкий та заспокійливий.

«У нас немає культури поводження з ментальним здоров’ям. Чомусь вважається непривальним і принизливим ходити до психотерапевта чи приймати антидепресанти. Але, насправді, затягувати з такими станами і думати, що все вдасться побороти самостійно, не можна», – говорить Наталія.

Нині на базі медичного центру, де працювала Наталія Вовк, також діє реабілітаційний відділ, де сімейний лікар, масажист та психотерапевт саме працюють над тим, аби покращити психоемоційний стан пацієнтів.

У Міністерстві охорони здоров'я, як розповідала раніше в інтерв'ю Tvoemisto.tv заступниця міністра Ірина Микичак, також працюють над програмою реабілітації людей, які стикнулись із наслідками коронавірусу.

До чого тут новини про коронавірус

Відповідно до результатів опитування соціологічної групи «Рейтинг», негативні психоемоційні стани також яскраво виражені і серед тих, хто боїться захворіти сам або ж переживає за здоров’я родичів. А ті, хто частіше споживають новини про коронавірус, мають вищі рівні негативних емоційний станів, ніж ті, хто споживає їх рідко або не цікавиться зовсім. Людина більше думає та обговорює це і «заражається» негативом, пов’язаним із хворобою.

«Окрім того, що люди і так перебувають в стресі, бо бояться захворіти, то на них ще сиплються новини, негатив, і вони ще більше хвилюються», – говорить психотерапевтка Наталія Раїник.

Читайте також: Хто такі медичні капелани і чому їх хочуть ввести у штати лікарень

А за спостереженнями сімейної лікарки Людмили Звір-Мацко, через насичений інформаційний фон збільшилась навіть кількість депресій.

«Це, зокрема, спричиняє та злива негативної інформації ззовні», – додає вона.

Коли тривожні стани можуть минути?

Загалом дослідники та лікарі кажуть, що чим була важчою форма коронавірусу, тим довше триватиме відновлення.

«Якщо людина перехворіла в легкій формі, то їй потрібно 1-2 тижні в середньому, щоби відновитися. Якщо ж форма була середня чи складна, то 3-4 тижні», – зазначає психотерапевтка.

Однак важливо: якщо були додаткові обставини, конфлікти, стреси на додачу до хвороби, то ці стани можуть поглибитися і залишитися на довше. Тому після 4 тижнів у разі, якщо тривожні стани не покидають людину, слід консультуватися зі спеціалістами. Для  початку допомогти зможе й терапевт.  

Ольга Коваль

Головне зображення: Unsplash

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.