Фото: Unsplash
Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
Наприкінці січня соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати дослідження про психоемоційні стани українців на карантині. Зокрема там ідеться про те, що серед тих, хто вважає, що вже перехворів на коронавірус, є вищий рівень негативних емоційних станів – втома, розлади сну і тривога.
Ішла, сіла, забула
23-річна львів'янка Оксана перехворіла на коронавірус ще в серпні. Захворювання перенесла легко, за два тижні вже отримала негативний ПЛР-тест, але ще протягом місяця не мала вираженого смаку і нюху і не могла повноцінно працювати через втому та неуважність.
«Моя робота не те, щоб пов’язана з фізичними навантаженнями, але на об’єктах часто доводиться довго малювати в одному положенні, і я часто приходила втомлена. Після хвороби втому відчувала вдвічі швидше, ніж зазвичай, і протягом двох тижнів перед очима все здавалося розмитим. Я була зовсім не зібрана та неуважна. Зараз, попри те, що втома пройшла, розсіяність почасти досі помічаю за собою», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: «Львів'яни не готові відповідати за свої вчинки». Епідеміологиня про локдаун у Львові
А 28-річна Олена розповідає, що після хвороби традиційний 9-годинний сон перетворився на 5-годинний. Вона перенесла Covid-19 у листопаді: не мала смаку, нюху, її турбувала постійна втома і головний біль.
«Майже два місяці я засинала з відчуттям тривоги, постійно закрадалися якісь думки, не могла заснути звично о 23:00 чи опівночі. Консультувалася стосовно цього з лікарем, і мені пояснили, що таким може бути побічний ефект після коронавірусу», – каже вона.
Також Олена говорить про проблеми з пам’яттю, що турбували як під час хвороби, так і протягом місяця опісля.
«На роботі та вдома тричі могла перепитувати одне й те ж. Мої колеги та рідні спочатку думали, що я жартую, але я насправді легко забувала те, що питала хвилиною раніше», – говорить Олена.
«Ішла по квартирі з думкою щось зробити на кухні. Присіла на секунду – і все, могла пів години просидіти, згадуючи, що мала зробити. Перед Різдвом чотири рази за день починала варити узвар, лише під вечір закінчила», – розповідає і про свою забудькуватість 34-річна Анастасія, яка хворіла на коронавірус у грудні-січні.
«От ніби все добре, але щось не так. Це важко описати», – додає жінка.
Психотерапевтка Наталія Раїник пояснює, що забудькуватість, розсіяність тощо – це ті постковідні симптоми, які могли бути ще до коронавірусу, просто після хвороби вони «розквітають» уповні. Так відбувалося у її клієнтів – перенесене захворювання все загострювало.
Читайте також: Вакцинація від коронавірусу у Львові. Коли, де і кого щепитимуть на першому етапі
«Коронавірус послаблює здатність жити і працювати повноцінно. Люди не знають, в якій формі перенесуть, кого могли заразити, скільки будуть хворіти і чи вистачить грошей на лікування. Хтось іще може втратити роботу чи не має з ким залишити дітей, щоб не заразити. Це додаткові стресогенні фактори, що впливають і на сон, і на тривожність та можуть навіть провокувати депресію», – розповідає Наталія Раїник.
Наслідок чи причина?
Психотерапевтка також говорить про дослідження, що показують: люди, схильні до депресії, тривожних станів мають більше шансів захворіти і перехворіти у важчій формі. Тобто не тільки Covid-19 впливає на тривогу чи депресію, а й навпаки.
«Коронавірус уражає центральну нервову систему і, як-то кажуть, там, де слабше, там і рветься. Одні пацієнти скаржаться на погіршення сну або безсоння, інші – на постійну тривогу і депресію. Навіть те, що ми втрачаємо нюх під час хвороби, – це теж тому, що уражені певні ділянки мозку», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: Ми повернулися на 20 років назад. Про коронавірус та статистику онкозахворювань
До 35-річної Євгенії після коронавірусу повернулись панічні атаки, що вона поборола півтора роки тому. Та якщо раніше їй доводилося викликати в цьому випадку «швидку», нині жінка справляється самостійно.
«Після хвороби помічаю, що стала значно агресивнішою і зриваюся на людей, які цього не заслуговують. Ми з мамою перехворіли та перенесли все в легкій формі, але найгірше почалося вже після. У мами, наприклад, почалося важке безсоння, випадає волосся», – говорить вона.
Євгенія додає, що не настільки страшний коронавірус, як наслідки після нього. Особливо, що стосується впливу на психіку і емоції.
Зверніться до фахівця
Сімейна лікарка Людмила Звір-Мацко каже, що погіршення психологічного стану спостерігають не лише у людей, які мали важкий перебіг Covid-19, лікувались у стаціонарах чи були на кисневій підтримці. Навіть люди, які хворіли легко або у середній формі важкості, за деякий час уперше помічають за собою тривожні симптоми – ті ж панічні атаки чи інші розлади.
Читайте також: На щеплення від Сovid-19 можна буде записатися. МОЗ пояснює, як це зробити
«Постінфекційний синдром часто трапляється після грипу, важких вірусних інфекцій, але після коронавірусу значно глибші віддалені наслідки спостерігають ще декілька місяців. Цю проблему вже сімейний лікар вирішити не може. Для цього потрібна консультація фахового психотерапевта або навіть психіатра з медикаментозною підтримкою», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.
Водночас суттєвої різниці у наслідках коронавірусу для старшого і молодшого покоління, за словами лікарки, немає.
«Старші люди навіть можуть мати менше психологічних наслідків після хвороби. Можливо, це пов’язано з їхньою стресостійкістю чи особистісними проявами. Натомість, якщо молодь більше схильна до панічних розладів, частішого виникнення депресії, то в старшому віці простежуємо зниження когнітивної функції. Тобто ті зміни в судинах головного мозку, що виникають в певному віці, можуть просто погіршувати постковідний синдром. Та кожен випадок залишається індивідуальним», – додає лікарка.
Біологиня за фахом Наталія Вовк протягом року пропрацювала в одному з медичних центрів Львова, де приймали хворих на коронавірус. Після того, як у серпні сама перенесла Covid-19, зауважила, що і вона, і близько 80% знайомих та колег, які хворіли, мали деякі дивні розлади.
Читайте також: Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих. Нові дослідження
«У мене після коронавірусу почалася страшна слабкість, така, що з ліжка не могла встати. Також стрибав тиск, чого ніколи раніше не було. І так протягом місяця. А згодом почалося безсоння. Лікар навіть радив мені деякі заспокійливі та снодійні, але вони не допомагали. До того, щоби повернутися до нормального сну, прагну і досі», – розповідає вона.
Водночас її чоловік, з яким вони хворіли одночасно, переніс хворобу на ногах, а пізніше з легкістю продовжив займатися спортом.
Наталія додає, що впоратися зі слабкістю їй самостійно не вдалося. Тут її врятували сеанси голкотерапії. Також завдяки цьому зникли перепади тиску. Окрім того, жінка почала практики релаксації та походи на точковий масаж – лікувальний, легкий та заспокійливий.
«У нас немає культури поводження з ментальним здоров’ям. Чомусь вважається непривальним і принизливим ходити до психотерапевта чи приймати антидепресанти. Але, насправді, затягувати з такими станами і думати, що все вдасться побороти самостійно, не можна», – говорить Наталія.
Нині на базі медичного центру, де працювала Наталія Вовк, також діє реабілітаційний відділ, де сімейний лікар, масажист та психотерапевт саме працюють над тим, аби покращити психоемоційний стан пацієнтів.
У Міністерстві охорони здоров'я, як розповідала раніше в інтерв'ю Tvoemisto.tv заступниця міністра Ірина Микичак, також працюють над програмою реабілітації людей, які стикнулись із наслідками коронавірусу.
До чого тут новини про коронавірус
Відповідно до результатів опитування соціологічної групи «Рейтинг», негативні психоемоційні стани також яскраво виражені і серед тих, хто боїться захворіти сам або ж переживає за здоров’я родичів. А ті, хто частіше споживають новини про коронавірус, мають вищі рівні негативних емоційний станів, ніж ті, хто споживає їх рідко або не цікавиться зовсім. Людина більше думає та обговорює це і «заражається» негативом, пов’язаним із хворобою.
«Окрім того, що люди і так перебувають в стресі, бо бояться захворіти, то на них ще сиплються новини, негатив, і вони ще більше хвилюються», – говорить психотерапевтка Наталія Раїник.
Читайте також: Хто такі медичні капелани і чому їх хочуть ввести у штати лікарень
А за спостереженнями сімейної лікарки Людмили Звір-Мацко, через насичений інформаційний фон збільшилась навіть кількість депресій.
«Це, зокрема, спричиняє та злива негативної інформації ззовні», – додає вона.
Коли тривожні стани можуть минути?
Загалом дослідники та лікарі кажуть, що чим була важчою форма коронавірусу, тим довше триватиме відновлення.
«Якщо людина перехворіла в легкій формі, то їй потрібно 1-2 тижні в середньому, щоби відновитися. Якщо ж форма була середня чи складна, то 3-4 тижні», – зазначає психотерапевтка.
Однак важливо: якщо були додаткові обставини, конфлікти, стреси на додачу до хвороби, то ці стани можуть поглибитися і залишитися на довше. Тому після 4 тижнів у разі, якщо тривожні стани не покидають людину, слід консультуватися зі спеціалістами. Для початку допомогти зможе й терапевт.
Ольга Коваль
Головне зображення: Unsplash
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку