ілюстративне фото: news.lviv-company.in.ua
За пляшку гроші. Як зменшити у Львові кількість сміття, що йде на утилізацію
Два роки тому у Львові затвердили Стратегію поводження з твердими побутовими відходами на 2017-2019 роки. Під час дискусії «Чи поїде моя пляшка на переробку? Як Львів запроваджує нові правила поводження з відходами» в студії медіа-хабу «Твоє місто», організованої спільно з екоініціативою «Чисте місто» за підтримки ЛКП «Зелене місто», чиновники, перевізники та екоактивісти говорили, чого вдалося досягти у сфері поводження з відходами у Львові, які виклики на нього ще чекають та що допоможе зробити сортування сміття ще популярнішим. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.
Спочатку сортування, потім переробка
Перші контейнери для роздільного збору відходів, а саме для пластику, у Львові встановили ще у 2010 році. Як розповідає директор компанії-перевізника «АВЕ-Львів», а тоді — «Еко Сервіс Львів» Олег Гайовишин, за перший рік вдалося зібрати від 10 до 15 тонн ПЕТ-пляшок на місяць.
«Один контейнер на кубічний метр вміщає приблизно 10 кг. І за майже 10 років наша компанія змогла зібрати у Львові та частково області більше 2 тисяч тонн ПЕТ-пляшки, тобто мешканці відгукнулися на створені умови і почали сортувати», — каже він.
За словами керівника управління розвитку системи поводження з відходами ЛМР Сергія Сала, система постійно вдосконалювалася — збільшувалася кількість таких контейнерів і, відповідно, кількість відсортованого сміття.
«Наприклад, у 2016 році з сміттєвих майданчиків Львова збирали приблизно 450 тонн вторсировини, то у 2018 році — приблизно 800 тонн. У Галицькому районі запроваджено у 2016 році роздільний збір за трьома фракціями — скло, вторсировина, змішані відходи. Це вже часткове виконання концепції сортування ТПВ, у яку внесли зміни в червні 2019 року і яка передбачає збір сміття за чотирма фракціями — мокра, суха, скло, змішані відходи. У Галицькому районі контейнери встановлені для трьох із них і роздільний збір працює з 2017 року», — говорить він.
Читайте також: Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів'ян від сортування сміття
Крім того, каже Сергій Сало, з початку вересня відповідно до Концепції у Львові запровадять збір сухої фракції на території двох ЛКП Залізничного району — це 40 контейнерних майданчиків. Ці відходи збиратимуться окремим сміттєвозом і відправлятимуться на сортувальні комплекси області для сортування і подальшої передачі на переробку.
«З серпня минулого року ми ще запустили перший майданчик на вулиці Жовківській для збору великогабаритних та дрібних будівельних відходів, а на початку вересня запрацює другий такий майданчик на вулиці Льва, 4А. Надалі такі майданчики планують відкрити, як мінімум, у кожному районі», — каже чиновник.
Невдовзі у Львові на вулиці Пластовій має запрацювати і перша компостувальна лінія для органічних відходів. За словами директора ЛКП «Зелене місто», яке займається цим проєктом, Вадима Ноздрі, «мокре» сміття становить приблизно 40-45% усього сміття в місті залежно від сезону, тож компостування дозволить скоротити майже наполовину об’єм побутових відходів, які потрібно вивозити на полігон.
«ЛКП «Зелене місто» вже провело кілька тендерів. Для першого досвіду ми вирішили використовувати зразки вітчизняного обладнання. Немає великих складнощів у самому компостуванні, але це мають робити фахівці, яких наразі в комунальній галузі бракує, адже переважно відходи компостують у сільському господарстві. Перші тестові заїзди робитимуть фахівці з інших міст, хто знають цей процес і можуть нам допомогти сформувати правильну рецептуру для компостування», — каже він.
Потужність майданчика планується 35 тисяч тонн на рік. Вадим Ноздря каже, що він розрахований першочергово на комунальне органічне сміття, але в рецептурі присутні і зелені відходи — наприклад, скошена трава, опале листя. Перевізників, які будуть вивозити такі відходи, місто визначить на конкурсі.
«За кордоном я неодноразово бачив, як мешканці самі привозять зелені відходи на компостування і ще платять за їхню утилізацію. Ми поки що не ставимо собі такої мети — ми хочемо подивитися на сам компост, його придатність для подальшого використання в озелененні, сільському господарстві», — говорить він.
Читайте також: Куди скаржитися, якщо сміттєві майданчики встановили з порушенням норм. Відео
Вадим Ноздря каже, що проблему переробки відходів у Львові вирішить майбутній сміттєпереробний комплекс, на будівництво якого оголошують основний тендер. Сам комплекс будуватимуть два роки, проте уже є деяке обладнання, яке на ньому будуть використовувати, наприклад, прес. За словами Ноздрі, за потреби його можна буде запустити в роботу раніше і пресувати сухі відходи.
«Не проблема — забезпечити роздільний збір, але питання — що робити з ними далі. Необхідна відповідна інфраструктура — об’єкти, які забезпечать їхнє сортування, підготовку і передачу на переробку», — додає Сергій Сало.
У свою чергу керівник Держекоінспекції Львівщини Микола Маланич звертає увагу на низькі штрафи за неналежне поводження з відходами, адже адміністративна відповідальність для мешканців за це — 34-85 грн, для юридичних осіб — від 800 до 1700 грн штрафу.
«У 2017 році ухвалили закон про відходи, який почав діяти з 1 січня 2018 року. Він передбачає, зокрема, обов’язкове сортування сміття на всіх майданчиках. Питання: хто має притягувати за порушення — Держекоінспекція чи органи місцевого самоврядування? Як на мене, мали б бути адміністративні управління в кожній ОТГ, які б фіксували порушення, а Держекоінспекція виносила б постанови про накладення адмінштрафу на громадян», — каже він.
За його словами, система штрафів працює з юридичними особами, але з мешканцями вона наразі не діє, і Держекоінспекція розробила законопроєкт щодо збільшення штрафів.
«Наприклад, у поляків штраф за неналежне сортування — 200 євро для юридичних осіб і 130 євро для громадян. Якби ми сортували якісно на початках, то була б значна економія і в частині природоохоронних заходів, і був би заробіток. Кожен має нести відповідальність за сортування ТПВ. Тому треба змінювати свідомість і вести просвітницьку роботу», — вважає він.
Що роблять перевізники
Олег Гайовишин розповідає, що кількість відсортованих ПЕТ-пляшок, які збирає «АВЕ-Львів», постійно збільшується.
«Зараз ми присутні приблизно на 20% ринку Львова і збираємо майже такий самий об’єм пластику, як тоді, коли були на 35% ринку, що свідчить про збільшення активності мешканців», — каже він.
Збільшення кількості відсортованого сміття львів’янами помітили і в компанії-перевізника «ГрінЕра» Тарас Колодій.
«Упродовж останніх двох років різко збільшилися показники збору вторсировини, наприклад, скла приблизно на 20% у 2019 році в порівнянні з 2018. Ми збираємо ще метал, папір та негабаритні відходи. Перед укладанням угоди своїм клієнтам, зокрема керівникам ЛКП, ми надаємо спеціальні флаєри з правилами сортування відходів, користування контейнерами», — розповідає заступник директора «ГрінЕра» Тарас Колодій.
За його словами, чи не найактивнішими в сортуванні є ОСББ.
«Будинки, які мають індивідуальні контейнери, мають договір за фактом накопичення. Тобто вони платять за ту кількість сміття, яку по факту ми вивозимо. Голови ОСББ проводять з мешканцями зустрічі, де показують, як сортувати ті чи інші відходи, щоб економити на їхньому вивозі, адже першочергово змотивувати людей можна тим, що це вдарить по їхніх кишенях», — каже він.
Читайте також: Як сортування сміття стає нормою. Три львівські історії успіху
Заступник директора зі збуту перевізника «Львівспецкомунтранс» Олександр Беднарський також каже, що компанія проводить просвітницьку роботу і роздає клієнтам інформаційні листівки про правильне поводження з відходами. Саме на території перевізника працює перший майданчик для збору будівельних відходів від мешканців.
«Ще ми запровадили європейську альтернативу сіткам — закриті конструкції, у які вміщається більше вторсировини і з яких вона не випадає», — розповідає він.
У Львові також майже три роки працює дільниця ДП «Боднарівка», що збирає від мешканців небезпечне сміття — люмінесцентні лампи, термометри, батарейки. По лампи їздить екобус, графік стоянок якого публікується на сайті «Боднарівки», щомісяця. За словами її директора Олега Ядчишина, за 2017 від львів’ян вдалося зібрати приблизно 4200 ламп, у 2018 — приблизно 16 тисяч, а за 7 місяців 2019 року — 10,5 тисяч ламп. Батарейки ж можна здати у 212 пунктах прийому по всьому місту.
«Таке сміття має менші об’єми, але процес їхнього збору, накопичення і переробки складніший. Часом люди приносять до нас використані лампи чи батарейки і просять взамін нові, бо десь прочитали, що це так працює. З небезпечними відходами складно говорити про фінансову мотивацію, бо за їхню переробку ми маємо ще доплачувати. Часто стикаємося з проблемою, що ті вторинні ресурси, які ми отримуємо після переробки небезпечних відходів, немає, куди здати, або ж є значні витрати на транспортування», — каже він.
Привчати до сортування змалку
Усі учасники дискусії погоджуються, що значну роль у зростанні активності мешканців у сортуванні сміття грає просвітницька робота. Крім міста та самих перевізників, у Львові нею активно займаються громадські активісти, зокрема екоініціва «Чисте місто», що працює з 2018 року.
«Один з наших проєктів — забір макулатури в школах та дитсадках. Спочатку ми проводили тренінги для вчителів та учнів, потім подарували навчальним закладам приблизно дві тисячі контейнерів для сортування. Навесні машина системно забирала макулатуру — приблизно 10 тисяч тонн, і плануємо це продовжувати з вересня. Ми хочемо, щоб щокварталу чи щодва місяці збирати посортовану вторсировину на переробку. У школах діти вже перестали задавати запитання про те, чи поїдуть ці відходи на сміттєзвалище», — каже координатор «Чистого міста» Олег Котис.
Він додає, що за останні роки таких організацій стало більше, а співпраця між місцевою владою, бізнесом та активними мешканцями покращилася, зокрема невдовзі стартує просвітницька кампанія, ухвалена депутатами ЛМР.
На вулиці Заводській, 31 працює громадська сортувальна, організована ініціативою «Зелена коробка». З 17:00 до 20:00 по буднях та з 11:00 до 17:00 у суботу львів’яни можуть принести сюди своє сміття, а консультанти допоможуть їм його посортувати у більш, ніж 20 контейнерів.
Читайте також: Як працює перша у Львові сортувальня сміття. Відео
«Мешканці переконуються на власному досвіді, що сортувати — легко. Ми узгоджуємо нашу діяльність з тими переробниками, які є у Львові чи неподалік, щоб збирати те, що вони реально можуть переробити. Таким чином ми намагаємося показати львів’янам, що та сировина, яка до нас приходить, дійсно йде на переробку. Частину відходів навіть переробляємо самостійно, щоб показати людям фінальний продукт», — розповідає координатор «Зеленої коробки» Ілля Петрик.
За його словами, за літо вдалося охопити приблизно півтори тисячі сімей, які привозять сировину, і кількість охочих постійно збільшується.
«Ми бачимо, що нашої сортувальні вже недостатньо, а в людей є попит на такі території в інших районах міста. Працює особистий підхід — тоді в мешканців є краще розуміння і є подолання страхів. Потрібно пояснити їм, як правильно сортувати, що сировина має бути чистою, помитою, висушеною, зменшеною в об’ємі», — кажу він.
Що далі
Аби сміття львів’яни стали сортувати ще активніше, потрібен економічний ефект як для містян, які б платили менше, так і для перевізників, що заробляли б більше, переконаний Олег Гайовишин.
«На смітті заробляти можна. Ми маємо випросити в нового депутатського корпусу закон про розширену відповідальність виробника, щоб у кожній ПЕТ-пляшці та іншій упаковці, яка може піти на вторинну переробку, вже були закладені кошти на її утилізацію. Це в рази збільшить фінансові вливання у сферу з поводженням з відходами», — каже він і додає, що доходами від забору ПЕТ-пляшок перевізник може покрити тільки оперативні витрати.
Читайте також: У Львові встановили перші підземні контейнери для сміття. Фото
Микола Маланич у свою чергу пропонує запровадити у Львові день екоосвіти, а також перейти до європейського стандарту — поставити приймачі ПЕТ-пляшок, наприклад, у магазинах, а міська влада могла б розробити алгоритм компенсації. Сергій Сало каже, що міська влада готова провести подібний пілотний проєкт — уже проводилися зустрічі з виробниками таких апаратів, і місто зараз очікує на пропозиції співпраці.
Олег Котис пропонує уніфікувати контейнери та наклейки на них, аби містяни не плуталися, яку вторсировину і куди кидати. Сергій Сало каже, що такі заходи передбачені в оновленій Концепції, але, як і всі інші, запроваджуватися вони будуть поступово, аби можна було побачити недоліки та виправити їх.
Головне фото: news.lviv-company.in.ua
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори