
Фото: Тетяна Оліярчик
Посаг для Львова. Що принесуть у Львівську ОТГ Грибовичі і Малехів
Жителі сіл побоюються об’єднання – кажуть, у них є чимало місцевих проблем, а в разі приєдання до такої великої ОТГ, як Львівська, їхні питання вирішуватимуть за залишковим принципом або й узагалі забудуть про них.
Читайте також: Новий рядок у паспорті та єдиний транспорт. Що буде у Львівській ОТГ
Найбільша проблема – це негативний вплив Грибовицького сміттєзвалища. Сміттєвий полігон природно заростає і менш-більш стабілізується, а навколишні поля, що раніше були орними землями, пустуюють, бо заражені. Заражена також і вода в криницях. А ще у Малехові із 2007 року не можуть добудувати комплекс зі школою, садком та басейном. Будівництво триває за договором між Львовом і Малеховом про рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Окрім того, у селах потрібно каналізувати та асфальтувати багато вулиць.
Сортують сміття і страждають без чистої води
Малехів розташований за кілька кілометрів від Львова у жовківському напрямку. Тут живуть приблизно 6 тисяч людей. Дістатися села зі Львова не складно: сюди регулярно їздять автобуси №111, 114,120, 121 та 180А.
Середа, робочий день, обідній час. Погода дощова, тож людей на вулицях мало: або на зупинці чекають маршрутку, або йдуть в супермаркет за продуктами. Знайомимося з паном Ігорем, мешканцем Малехова. Спілкуванню радий, каже, що за останні роки село змінилося на краще, але проблем досі багато. Чоловік додає, що не у захваті від того, що село може бути у підпорядкуванні Львова, адже тоді людям буде важче вирішувати нагальні проблеми.
«Школи треба більшої, а то замала. Є водопровід, але хочеться води кращої – зараз ми її для приготування їжі і пиття не використовуємо. Труби засмічені», – перераховує проблеми пан Ігор.
Сільський голова Малехова Володимир Сеньковський розповідає Tvoemisto.tv, що на вході в село на трубах стоять лічильники з бактерицидними фільтрами, але вода з кранів тече з домішками глини, бо немає механічної очистки, тож непридатна для пиття.
Водночас у «Львівводоканалі» кажуть, що до мереж Малехова не мають стосунку, тому що ті – на балансі сільради. А про якість води говорять, що вона відповідає нормам. Заступниця директора «Львівводоканалу» Леся Тур розповідає, що Малехів отримує воду із водозабору у Зарудцях. 15 км мережі звідти до села проклали ще у 1960-х роках, тож вони давно поіржавіли, на них часто стаються прориви.
«У всіх населених пунктах Львівводоканал проводить відбір проб для хімічних і бактеоріологічних аналізів. Вода відповідає усім нормам», – каже Леся Тур.
Читайте також: Україна після 25 жовтня. Як житимуть громади за новими правилами
Із каналізацією в селі теж проблема. За кошти сільради каналізували лише дві вулиці: Івасюка і частину Франка – загалом 800 метрів. Мешканці уклали угоди з асенізатором місцевого комунального підприємства, що вивозить відходи на львівські очисні споруди. А от сміття у селі сортують, адже у тиждень можуть здати не більше 5 кг змішаних відходів, за що платять 69 грн у місяць.
Вода також є проблемою для Грибовицької сільради, на території якої, у Збиранці, розташований сміттєвий полігон. Він, кажуть люди, є бомбою сповільненої дії. У селі заборонено користуватися свердловинами – у воді можна знайти усю таблицю Менделєєва. 80% колодязів тут закинуті, а із решти воду використовують лише як технічну.
Сільський голова Грибович Ігор Питель говорить, що всі поверхневі води заражені на глибині 10-20 метрів, тож якщо і робити нові свердловини, то їхня глибина мала би сягати 100 метрів.
У селі є водопровід. До кінця року мешканці користуються водою безкоштовно – «Львівводоканал» отримує відшкодування із бюджету Львова. З нового року мешканці платитимуть за тарифом – у кожному будинку мають встановити лічильники та підписати договір про обслуговування. Та люди вважають, що поки не завершили рекультивацію полігону, вода має бути безкоштовною для них. А потім тарифи мають бути однаковими для мешканців усієї Львівської ОТГ.
У «Львівводоканалі» кажуть, що мешканці Малехова і Великих Грибович споживають удвічі більше води, аніж львів’яни – у середньому 6 кубів на місяць, хоча влітку може бути і 40 кубів.
Школа заросла бур’янами
Інша проблема стосується школярів і тягнеться вже другий десяток років. У Малехові є школа, розрахована на 300 дітей. Але для села вона замала, тому діти їздять на навчання в Дубляни, Муроване та до Львова. Є також дитсадок на дві групи. Раніше дошкілля планували перенести в приміщення школи, а для старших дітей – збудувати нову.
Читайте також: Що обіцяє Садовий зробити для Львова. Аналіз програми
Під будівництво виділили 1,5 га землі і в 2007 році заклали перший камінь. Тоді виконали лише 30% робіт. У 2016-му провели тендер на продовження будівництва, але виявили, що збудоване раніше – зруйнувалось, бо його належно не законсервували. Тож будівлю розібрали.
Камінь з 2007 року
Ще за два роки провели новий тендер, на якому перемогла фірма «Салон Архітектура. Будівництво. Дизайн». Вона мала до кінця 2019 року за 60 млн 359 тисяч гривень звести стіни, зробити водопостачання та водовідведення, опалення та вентиляцію, провести всі внутрішні та зовнішні роботи. Але роботу знову зупинили. У грудні 2019-го функції замовника цього будівництва передали ЛКП «Зелене місто».
Спочатку бюджет будівництва школи становив 27 млн грн, а тепер крошторис комплексу – близько 130 млн грн. Нині ділянка обгороджена парканом, заросла бур’янами та чагарниками.
Територія, виділена під будівництво школи
Знешкодти за 665 днів
Грибовецьке сміттєзвалище розташоване недалеко від села Великі Грибовичі дорогою до Львова. Полігон закритий, смітття сюди не вивозять. Працює лише зважувальна станція, куди приїжджать сміттєвози, аби підрахувати, скільки сміття вивозять з міста. Мешканці Грибович кажуть, що відколи полігон закрили, смороду майже немає. Нині полігон повільно заростає чагарниками і з дороги виглядає наче гора. При в’їзді на полігон стоїть будка охорони, через дорогу – загороджена станція очистки фільтратів, що працює цілодобово.
Ще одну станцію очистки фільтратів на полігоні облаштовують і мають запустити найближчим часом. Фотографувати її не дозволяють, на територію – також не пускають.
Читайте також: Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
Наприкінці вересня Держархбудінспекція дала дозвіл на початок робіт із рекультвації Грибовицького полігону. Площа, що потребує рекультивації, становить 38,8 гектарів.
Схили полігону терасують, стабілізують, розчистять від забруднень. Тут облаштують захисний екран та систему відведення поверхневих вод, систему збору та утилізації полігонного газу, з якого вироблятимуть електроенергію, та ліквідують озера з фільтратами. Родючий шар ґрунту вирівняють та засадять багаторічними травами і чагарниками. Це все мають зробити за 665 днів. Роботи коштують майже 18 млн євро – це гроші Європейського банку реконструкції і розвитку, Фонду Чистих Технологій та місцевого внеску.
Про суди і вибори
Згідно із перспективним планом, території Грибовицької і Малехівської сільрад мали стати частиною Дублянської ОТГ. Але у Кабміні чомусь вирішили інакше.
«Дублянська ОТГ мала складатися з Грибович (Малі і Векикі, Збиранка), Малехова, Гряди, Дублян. Всі з тим погодилися, були збори з громадою. Ми були в ЛОДА на нарадах і всюди фігурувада Дублянська ОТГ. Та коли перший раз відправили на Київ перспективний план, побачили, що нас там немає, ми віднесені до Львівського ОТГ», – розповідає Tvoemisto.tv голова Грибовицької сільради Ігор Питель.
Дублянська міськрада, як центр нествореної ОТГ, оскаржила рішення Кабміну у суді. Грибовичі і Малехів – залучені в процес третіми особами. Перші слухання, на яких справу розглядатимуть по суті, заплановані на 20-ті числа жовтня.
Парк на сміттєзвалищі
Раніше у міськраді обіцяли розбити на території нинішнього сміттєзвалища парк. Директор ЛКП «Зелене місто» Святослав Євтушенко каже, що парк у Збиранці буде орієнтовно у 2025 році.
«Перший етап – технічна рекультивація – триватиме два роки, другий – біологічна рекультивація – ще два роки. Тобто орієнтовно у 2025 році маємо закінчити», – говорить він.
Щодо зараження ґрунтових вод, то, за його словами, ситуація має покращитись раніше – після завершення технічної рекультивації.
«Вона унеможливить будь-які викиди назовні з території сміттєзвалища. Усе, що там утворюватиметься, все має залишатись в тих межах. Цьому допоможуть дегазація, очистка інфільтратів. Все перекриється і буде очищатись, у ґрунтові води потрапляти вже не буде», – пояснює Святослав Євтушенко.
Прихований потенціал
Заступниця директора департаменту містобудування Львівської міськради Наталія Алєксєєва у коментарі Tvoemisto.tv каже, що проблеми у всіх громад, що увійдуть у Львівську ОТГ, приблизно однакові, і навряд від Малехова і Грибович буде більше навантаження, ніж від Лисиничів, Зашкова чи Дублян.
«Найбільше проблема тут – це сміттєзвалище. Але це і так клопоти Львова і місто цим займається. Так само і будівництвом школи займається місто. Зараз є проєкт, потрібно провести його експертизу», – каже Наталія Алєксєєва.
Водночас Малехів, додає вона, у порівнянні з іншими селами, що об’єднаються, має високий потенціал із податкових надходжень у бюджет ОТГ. Ідеться про орендну плату за землю, податок на доходи фізичних осіб тощо.
«У Малехові є багато промислової землі. Саме земля, що дається під комерційні, промислові об’єкти, є дорогою. Бо під житлову і приватну забудову – плата низька. На публічній кадастровій карті видно, що велика частина землі роздана саме під комерційно-промислові речі», – пояснює Наталія Алєксєєва.
Раніше податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) із цих територій ішов у районний і обласний бюджети. А після формування Львівської ОТГ 60% надходитимуть у міський бюджет, тож громади, що генерують ці надходження, зможуть претендувати на більшу частку. Загалом з усіх сіл, що об’єднаються у Львівській ОТГ, може надходити в бюджет близько 300 млн грн.
Наталія Алєксєєва каже, що і Грибовичі, і Малехів, й інші села мають однакові проблеми доріг, благоустрою, освітлення, зношених мереж і водопостачання тощо. Місцеві ради не мали ресурсів, щоб замінювати мережі чи належно обслуговувати їх, а тепер це буде питання обслуговування міською ОТГ.
«Ресурсів на вирішення цих проблем буде більше, ніж ці громади мають зараз. Департамент економіки збирає цифри про те, скільки ресурсу піде на утримання сіл – на їхні комунальні установи, на благоустрій, освітлення – обов’язкові речі. А після цього буде зрозуміло, скільки залишиться на розвиток та інші проєкти. Звісно, місто буде вкладати в розвиток. Дороги точно будуть», – каже Наталія Алєксєєва.
Тетяна Оліярчик
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України