
Фото: Freepik
Чи вистачить мені імунітету? Що відомо про Covid-19 через 1,5 роки пандемії
Нові штами: особливості і загрози
Сьогодні є тисячі мутацій коронавірусу, що виникають внаслідок збоїв у структурі вірусу після контакту з новим організмом. Та більшість з них не впливають на поведінку вірусу. Американська CDC класифікує мутації на ті, що цікавлять, ті, що викликають занепокоєння і ті, які дуже непокоять вчених. Наразі остання група вільна, а занепокоєння викликають п’ять нових мутацій: британська (B.1.1.7), південноафриканська (B.1.351), бразильська (P.1) і дві каліфорнійські (B.1.427 і B.1.429).
Британський штам, вперше виявлений у грудні минулого року, визнаний на 40-70% більш заразним за оригінальний варіант. Утім, останні дослідження не виявили, що він викликає більш важкий перебіг Covid-19 чи вищу смертність, повідомляє Reuters.
Читайте також: Чи лікувати пневмонію вдома. Інтерв'ю з пульмонологом
Бразильський та південноафриканський штами також вважають більш заразними і опірними до вакцин, проте вони поки що не набули такого поширення, як британський. Щодо штамів зі США, то Nature пише, що два варіанти, виявлені в Каліфорнії, можуть бути втричі стійкішими до розроблених вакцин Pfizer i Moderna, проте ці наукові висновки ще не затверджені остаточно.
Найбільш обговорюваним став індійський штам коронавірусу, що ВООЗ назвала штамом «глобального занепокоєння». Згідно з інформацією The Guardian та наукового журналу Nature, станом на 14 травня він поширився на понад 40 країн. Найбільше випадків зараження ним є в Індії, Британії, США та Німеччині. Вчені досі не мають достатньо висновків про індійський штам, проте говорять про його здатність швидше передаватись між людьми та часто оминати імунний захист організму, як після перенесеної хвороби, так і після вакцинації.
В Україні поки що не зафіксували заражень індійським штамом, проте готуються до його появи, адже в сусідніх Польщі та Румунії вже виявлені випадки інфікування ним.
А що на Львівщині?
За словами епідеміологині, професорки Львівського медичного університету Наталії Виноград, зараз на Львівщині є докази циркулювання британського та південноафриканського штамів коронавірусу. Та не виключено, каже вона, що в області можуть бути й інші нові штами, адже Львів – це зона високої міграції.
«Для того, щоб точно сказати про наявні генотипи та геноваріанти, треба мати вірусологічний нагляд. В Україні такого немає. Та всі дослідження, що відправлялись за кордон, свідчать, що в нас є майже всі штами вірусу, що циркулюють в інших країнах», – говорить епідеміологиня.
Читайте також: За що платить Covid-пацієнт та скільки коштує день у львівських лікарнях
Хоча пандемія Covid-19 триває вже другий рік, досі точно невідомо, наскільки тривалий імунітет має організм після перенесеного захворювання, зазначає Наталія Виноград. Вона пояснює, що є два способи, щоб визначити тривалість імунітету – імунологічний лабораторний та епідеміологічний. Перший – це коли титр антитіл визначається за допомогою аналізу. Другий – це коли спостерігають, за який час після хвороби людина захворіє знову.
Щодо імунітету після хвороби, то, пояснює Наталія Виноград, у людини формується специфічний захист від Covid-19 та вона продовжує зустрічатися зі збудником, що викликає бустер-ефект: тобто імунна відповідь організму посилюється після повторного контакту з антигеном і знову формується імунний захист.
Саме тому, додає епідеміологиня, потрібно вакцинувати тих, хто ще не перехворів – аби у них розвинулась імунно-специфічна відповідь, що далі буде посилюватись природно.
На скільки вистачить імунітету?
Згідно з останніми даними дослідження, проведеного в Ухані серед 9 500 людей, антитіла до SARS-CoV-2 можуть бути присутніми в організмі щонайменше 9 місяців, хоча не всі виробляють їх у помітних кількостях. Перед тим, у лютому, Bloomberg із посиланням на дослідження UK Biobank, проведеним серед 20 тисяч інфікованих, повідомляв, що антитіла до коронавірусу залишаються активними у 99% пацієнтів через три місяці після інфікування і у 88% – через півроку.
Читайте також: Коли дитина боїться дихати. Як Covid-19 впливає на дитячу психіку
Важливо, що в людському організмі виробляються антитіла різних типів, і коли одні зникають, кількість інших – збільшується і захищає від нового зараження. В грудні минулого року Університет Міннесоти констатував, що так звані B-клітини (B-cells), що містять пам’ять про протеїни вірусу і здатні нейтралізувати його, залишаються активними через 8 місяців після інфікування. Попередні дослідження, проведені в Австралії, показали, що В-клітини виявляли зростання протягом 150 днів після інфікування та фіксувались після 240 днів. Через це вчені, які проводили дослідження, вважають їх більш надійними для визначенні рівня імунного захисту.
Подібні результати показало дослідження у Південній Кореї, опубліковане на сайті Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC). В ньому брали участь люди, які перехворіли на Covid-19 безсимптомно або в легкій формі. Хоча рівень антитіл у сироватці крові у них знижувався протягом 2-3 місяців після інфікування, проте через 8 місяців здатність нейтралізувати вірус зафіксували у понад половини людей, які брали участь в дослідженні.
Що стосується імунного захисту після вакцинації, то термін захисту для Moderna i Pfizer вже визначили у щонайменше 6 місяців. Проте, за аналогією з антитілами після хвороби, імунітет після щеплення може бути тривалішим. Для цього потрібно провести дослідження дещо пізніше.
А що з вакцинами?
Поки імунізація від коронавірусу набирає обертів, найшвидше в історії створені вакцини дають як нові надії, так і підозри. Одним із тривожних питань стало те, чому деякі вакциновані навіть після другої дози можуть мати позитивний тест на Covid-19. CNN з посиланням на CDC наводить декілька пояснень.
По-перше, вакцина починає діяти від кількох днів до кількох тижнів після імунізації, тому може не запобігти інфікуванню, що відбудеться в цьому проміжку. Другим аргументом є те, що хоч серед вакцин є ефективні на 90-95%, все ж це не є стовідсотковий захист, і в одиницях випадків вони можуть не виявити ефективності. До того ж, вакцини є ефективними в запобіганні хвороби, але досі незрозуміло, чи вони так само запобігають самому інфікуванню.
Читайте також: Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
Також вакцини не мають зворотної дії, і якщо людина інфікувалась перед вакцинацією і прийняла щеплення протягом інкубаційного періоду вірусу, вакцина може не забезпечити їй захист.
Останньою, але однією з ключових, є проблема мутацій, що можуть знижувати ефективність вакцин до нових штамів.
Тромбоз vs ефективність вакцини
Ще однією неприємною новиною стало те, що Агентство з лікарських засобів ЄС (EMA) після низки досліджень підтвердило зв’язок між вакцинацією британсько-шведським препаратом AstraZeneca та утворенням особливого виду тромбів мозкових судин. Як повідомляє The Guardian, причини цього досі залишаються незрозумілими, проте це явище пов’язують майже виключно з віковою групою до 50 років. Справа в тому, що у молодших людей імунна відповідь виражена зазвичай сильніше, що і може давати такий результат.
Хоча частота таких випадків становить близько 4-6 на мільйон, тромбоз все ж внесли до списку дуже рідкісних побічних реакцій на вакцину. Утім, EMA стверджує, що переваги британсько-шведського препарату значніші за ризики. Крім того, вчені вже розробили спеціальні тести, що дають змогу визначити наявність такої реакції в організмі.
Тим не менш, західноєвропейські країни все ж обмежили використання вакцини AstraZeneca – лише для людей, старших за 50-60 років, у яких такого ризику практично не було виявлено.
Інші вакцини такої побічної реакції не показали. Зокрема, після всіх введених доз Pfizer тромби з’явилися лише у двох випадках. Подібне явище зафіксували хіба що в однодозової вакцини Johnson&Johnson, але саме зараз вчені намагаються з’ясувати їхню частоту і рекомендують призупинити використання препарату в США.
Натомість, дослідження Брістольського університету показали, що ефективність для людей у віці понад 80 років становить 80,4% в AstraZeneca і 71,4% у Pfizer/BioNTech, а загальна ефективність становить близько 76% для AstraZeneca i 95% – для Pfizer. Окрім того, згідно з дослідженням, проведеним серед 2260 людей, вакцина від Pfizer/BioNTech виявилась на 100% ефективною серед підлітків у віці 12-15 років.
В Україні також триває вакцинація препаратами Coronavac китайської компанії Sinovac Biotech. Дані про її ефективність наразі суперечливі, повідомляє Reuters. Тим не менш, вакцину вважають на 100% ефективною для запобігання госпіталізаціям та на 83,7% для запобіганні випадкам, що потребують будь-якого медикаментозного лікування.
То як можна заразитись коронавірусом?
Висновки дослідження, проведеного в Китаї серед 1245 інфікованих людей, підтверджують мінімальний ризик зараження на вулиці і значно більший – у закритих приміщеннях. Результати свідчать, що найбільше передач вірусу відбувалось між людьми, які живуть під одним дахом (80%), а наступним був транспорт (34%). Водночас, на відкритому повітрі, серед усіх досліджуваних випадків, сталось лише два зараження.
Інститут Роберта Коха станом на березень 2021 року також підсумовує, що зараження на вулиці відбуваються вкрай рідко завдяки циркуляції повітря, що розпорошує краплі з вірусом. До того ж, останні дослідження показали, що помірна і більш енергійна активність від 2,5 годин в тиждень значно знижує ризик важкого перебігу Covid-19, госпіталізацій та смертності, пише CNN.
Проте інфікування ззовні все ж можливе, тому, щоб запобігти йому, достатньо дотримуватись дистанції та одягати маску в місцях великого скупчення людей.
Читайте також: Виходити і вилюбити. Як працюють медсестри Львівської обласної лікарні
Ризик зараження через контакт з поверхнями вчені вважають перебільшеним, про що ще в липні писав медичний журнал The Lancet. За останньою інформацією CDC, шанс інфікування через поверхні є набагато нижчим за потрапляння вірусу через повітря і становить приблизно 1 до 10 000. Але все ж визначити відсоток таких заражень доволі складно, і гігієна рук залишається актуальною і надалі.
Для щоденного моніторингу вакцинації у Львові та в Україні переходьте на інформаційну Covid-сторінку Твого міста.
Віталій Голіч
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ