Фото: Freepik

Фото: Freepik

Чи вистачить мені імунітету? Що відомо про Covid-19 через 1,5 роки пандемії

2250 0
У боротьбі з коронавірусом людство у 2021-му перейшло в наступ, щепивши першою дозою вакцини вже майже півтора мільярди людей у всьому світі. Проте на шляху постають перешкоди: шість нових штамів вірусу чи проблеми в дії окремих вакцин. Tvoemisto.tv дізналось, що відомо про коронавірус на другому році пандемії та які Covid-питання наразі найбільше хвилюють вчених.

Нові штами: особливості і загрози

Сьогодні є тисячі мутацій коронавірусу, що виникають внаслідок збоїв у структурі вірусу після контакту з новим організмом. Та більшість з них не впливають на поведінку вірусу. Американська CDC класифікує мутації на ті, що цікавлять, ті, що викликають занепокоєння і ті, які дуже непокоять вчених. Наразі остання група вільна, а занепокоєння викликають п’ять нових мутацій: британська (B.1.1.7), південноафриканська (B.1.351), бразильська (P.1) і дві каліфорнійські (B.1.427 і B.1.429).

Британський штам, вперше виявлений у грудні минулого року, визнаний на 40-70% більш заразним за оригінальний варіант. Утім, останні дослідження не виявили, що він викликає більш важкий перебіг Covid-19 чи вищу смертність, повідомляє Reuters.

Читайте також: Чи лікувати пневмонію вдома. Інтерв'ю з пульмонологом

Бразильський та південноафриканський штами також вважають більш заразними і опірними до вакцин, проте вони поки що не набули такого поширення, як британський. Щодо штамів зі США, то Nature пише, що два варіанти, виявлені в Каліфорнії, можуть бути втричі стійкішими до розроблених вакцин Pfizer i Moderna, проте ці наукові висновки ще не затверджені остаточно. 

Найбільш обговорюваним став індійський штам коронавірусу, що ВООЗ назвала штамом «глобального занепокоєння». Згідно з інформацією The Guardian та наукового журналу Nature, станом на 14 травня він поширився на понад 40 країн. Найбільше випадків зараження ним є в Індії, Британії, США та Німеччині. Вчені досі не мають достатньо висновків про індійський штам, проте говорять про його здатність швидше передаватись між людьми та часто оминати імунний захист організму, як після перенесеної хвороби, так і після вакцинації.

В Україні поки що не зафіксували заражень індійським штамом, проте готуються до його появи, адже в сусідніх Польщі та Румунії вже виявлені випадки інфікування ним.

А що на Львівщині?

За словами епідеміологині, професорки Львівського медичного університету Наталії Виноград, зараз на Львівщині є докази циркулювання британського та південноафриканського штамів коронавірусу. Та не виключено, каже вона, що в області можуть бути й інші нові штами, адже Львів – це зона високої міграції.

«Для того, щоб точно сказати про наявні генотипи та геноваріанти, треба мати вірусологічний нагляд. В Україні такого немає.  Та всі дослідження, що відправлялись за кордон, свідчать, що в нас є майже всі штами вірусу, що циркулюють в інших країнах», – говорить епідеміологиня.

Читайте також: За що платить Covid-пацієнт та скільки коштує день у львівських лікарнях

Хоча пандемія Covid-19 триває вже другий рік, досі точно невідомо, наскільки тривалий імунітет має організм після перенесеного захворювання, зазначає Наталія Виноград. Вона пояснює, що є два способи, щоб визначити тривалість імунітету – імунологічний лабораторний та епідеміологічний. Перший – це коли титр антитіл визначається за допомогою аналізу. Другий – це коли спостерігають, за який час після хвороби людина захворіє знову.

Щодо імунітету після хвороби, то, пояснює Наталія Виноград, у людини формується специфічний захист від Covid-19 та вона продовжує зустрічатися зі збудником, що викликає бустер-ефект: тобто імунна відповідь організму посилюється після повторного контакту з антигеном і знову формується імунний захист.

Саме тому, додає епідеміологиня, потрібно вакцинувати тих, хто ще не перехворів – аби у них розвинулась імунно-специфічна відповідь, що далі буде посилюватись природно.

На скільки вистачить імунітету?

Згідно з останніми даними дослідження, проведеного в Ухані серед 9 500 людей, антитіла до SARS-CoV-2 можуть бути присутніми в організмі щонайменше 9 місяців, хоча не всі виробляють їх у помітних кількостях. Перед тим, у лютому, Bloomberg із посиланням на дослідження UK Biobank, проведеним серед 20 тисяч інфікованих, повідомляв, що антитіла до коронавірусу залишаються активними у 99% пацієнтів через три місяці після інфікування і у 88% – через півроку.

Читайте також: Коли дитина боїться дихати. Як Covid-19 впливає на дитячу психіку

Важливо, що в людському організмі виробляються антитіла різних типів, і коли одні зникають, кількість інших – збільшується і захищає від нового зараження. В грудні минулого року Університет Міннесоти констатував, що так звані B-клітини (B-cells), що містять пам’ять про протеїни вірусу і здатні нейтралізувати його, залишаються активними через 8 місяців після інфікування. Попередні дослідження, проведені в Австралії, показали, що В-клітини виявляли зростання протягом 150 днів після інфікування та фіксувались після 240 днів. Через це вчені, які проводили дослідження, вважають їх більш надійними для визначенні рівня імунного захисту.

Подібні результати показало дослідження у Південній Кореї, опубліковане на сайті Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC). В ньому брали участь люди, які перехворіли на Covid-19 безсимптомно або в легкій формі. Хоча рівень антитіл у сироватці крові у них знижувався протягом 2-3 місяців після інфікування, проте через 8 місяців здатність нейтралізувати вірус зафіксували у понад половини людей, які брали участь в дослідженні.

Що стосується імунного захисту після вакцинації, то термін захисту для Moderna i Pfizer вже визначили у щонайменше 6 місяців. Проте, за аналогією з антитілами після хвороби, імунітет після щеплення може бути тривалішим. Для цього потрібно провести дослідження дещо пізніше.

А що з вакцинами?

Поки імунізація від коронавірусу набирає обертів, найшвидше в історії створені вакцини дають як нові надії, так і підозри. Одним із тривожних питань стало те, чому деякі вакциновані навіть після другої дози можуть мати позитивний тест на Covid-19. CNN з посиланням на CDC наводить декілька пояснень.

По-перше, вакцина починає діяти від кількох днів до кількох тижнів після імунізації, тому може не запобігти інфікуванню, що відбудеться в цьому проміжку. Другим аргументом є те, що хоч серед вакцин є ефективні на 90-95%, все ж це не є стовідсотковий захист, і в одиницях випадків вони можуть не виявити ефективності. До того ж, вакцини є ефективними в запобіганні хвороби, але досі незрозуміло, чи вони так само запобігають самому інфікуванню.

Читайте також: Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент

Також вакцини не мають зворотної дії, і якщо людина інфікувалась перед вакцинацією і прийняла щеплення протягом інкубаційного періоду вірусу, вакцина може не забезпечити їй захист.

Останньою, але однією з ключових, є проблема мутацій, що можуть знижувати ефективність вакцин до нових штамів.

Тромбоз vs ефективність вакцини

Ще однією неприємною новиною стало те, що Агентство з лікарських засобів ЄС (EMA) після низки досліджень підтвердило зв’язок між вакцинацією британсько-шведським препаратом AstraZeneca та утворенням особливого виду тромбів мозкових судин. Як повідомляє The Guardian, причини цього досі залишаються незрозумілими, проте це явище пов’язують майже виключно з віковою групою до 50 років. Справа в тому, що у молодших людей імунна відповідь виражена зазвичай сильніше, що і може давати такий результат.

Хоча частота таких випадків становить близько 4-6 на мільйон, тромбоз все ж внесли до списку дуже рідкісних побічних реакцій на вакцину. Утім, EMA стверджує, що переваги британсько-шведського препарату значніші за ризики. Крім того, вчені вже розробили спеціальні тести, що дають змогу визначити наявність такої реакції в організмі.

Тим не менш, західноєвропейські країни все ж обмежили використання вакцини AstraZeneca – лише для людей, старших за 50-60 років, у яких такого ризику практично не було виявлено.

Інші вакцини такої побічної реакції не показали. Зокрема, після всіх введених доз Pfizer тромби з’явилися лише у двох випадках. Подібне явище зафіксували хіба що в однодозової вакцини Johnson&Johnson, але саме зараз вчені намагаються з’ясувати їхню частоту і рекомендують призупинити використання препарату в США.

Натомість, дослідження Брістольського університету показали, що ефективність для людей у віці понад 80 років становить 80,4% в AstraZeneca і 71,4% у Pfizer/BioNTech, а загальна ефективність становить близько 76% для AstraZeneca i 95% – для Pfizer. Окрім того, згідно з дослідженням, проведеним серед 2260 людей, вакцина від Pfizer/BioNTech виявилась на 100% ефективною серед підлітків у віці 12-15 років. 

В Україні також триває вакцинація препаратами Coronavac китайської компанії Sinovac Biotech. Дані про її ефективність наразі суперечливі, повідомляє Reuters. Тим не менш, вакцину вважають на 100% ефективною для запобігання госпіталізаціям та на 83,7% для запобіганні випадкам, що потребують будь-якого медикаментозного лікування.

То як можна заразитись коронавірусом?

Висновки дослідження, проведеного в Китаї серед 1245 інфікованих людей, підтверджують мінімальний ризик зараження на вулиці і значно більший – у закритих приміщеннях. Результати свідчать, що найбільше передач вірусу відбувалось між людьми, які живуть під одним дахом (80%), а наступним був транспорт (34%). Водночас, на відкритому повітрі, серед усіх досліджуваних випадків, сталось лише два зараження.

Інститут Роберта Коха станом на березень 2021 року також підсумовує, що зараження на вулиці відбуваються вкрай рідко завдяки циркуляції повітря, що розпорошує краплі з вірусом. До того ж, останні дослідження показали, що помірна і більш енергійна активність від 2,5 годин в тиждень значно знижує ризик важкого перебігу Covid-19, госпіталізацій та смертності, пише CNN.

Проте інфікування ззовні все ж можливе, тому, щоб запобігти йому, достатньо дотримуватись дистанції та одягати маску в місцях великого скупчення людей.

Читайте також: Виходити і вилюбити. Як працюють медсестри Львівської обласної лікарні

Ризик зараження через контакт з поверхнями вчені вважають перебільшеним, про що ще в липні писав медичний журнал The Lancet. За останньою інформацією CDC, шанс інфікування через поверхні є набагато нижчим за потрапляння вірусу через повітря і становить приблизно 1 до 10 000. Але все ж визначити відсоток таких заражень доволі складно, і гігієна рук залишається актуальною і надалі.

Для щоденного моніторингу вакцинації у Львові та в Україні переходьте на інформаційну Covid-сторінку Твого міста.

Віталій Голіч

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!