
«Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
У нашому місті військова підготовка відбувається на території стрілецького стенда, що на вул. Єрошенка, 34. Дівчата, яким 24 і 28 років, розповіли, чому зробили цей вибір і чи планують вступати до лав територіальної оборони.
Львів’янки пояснюють, що мотивацією до такого їхнього рішення стала ситуація з можливим вторгненням Росії. Якщо раптом почнеться війна чи якась надзвичайна ситуація, потрібно бути корисними державі, суспільству. Вважають, що на тлі тотальної інформаційної істерії участь у військовому вишколі заспокоює.
«Такого навчання у мене ніколи не було. Я не знаю, як користуватися зброєю, а медичні курси в нас були ще у школі. Розумію, що можу бути корисною як мінімум при наданні першої медичної допомоги», – каже Ірина Тихенко.
Читайте також: Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
Зі слів керівника територіальної оборони Львівщини Валерія Курка, дуже великий відсоток смертей серед військових настає саме від втрати крові. Тож від того, наскільки грамотно та швидко ви зумієте надати першу домедичну допомогу, залежатиме життя людини.
Спочатку, признаються дівчата, було страшно брати до рук зброю.
«Ми вперше робили це. До того навіть у тирі ніколи не були. Це було досить хвилююче. На третьому з чотирьох пострілів на стрілецькому стенді стало лячно від усвідомлення того, що ти зі зброєю. Особливо коли стріляєш, відчуваєш віддачу і розумієш, як треба поводитися, виконувати всі правила», – пояснює Ірина Шпак.
Читайте також: Де пройти курси першої домедичної допомоги у Львові
Зі слів дівчат, на вишколі вчать стріляти зі зброї українського виробництва, якою користуються військові на передовій. А ще розповідають про вибухотехніку. Крім цього, тут навчають надавати першу меддопомогу. Зокрема, як поводитися з пораненими, як правильно накладати джгут. Це чи не найнеобхідніші навики в умовах обстрілу. Завдання того, хто надає першу медичну допомогу, полягає у тому, щоби не дати людині померти.
«У нас був викладач, який проходив медичну підготовку. Він допоміг нам дуже багато що пригадати і зрозуміти, показував усе на практиці. Зокрема, куди саме треба накладати джгут, які бувають джгути, як ними користуватися і що можна зробити, щоб урятувати пораненому життя. На медичній підготовці нам також розповідали про різні життєві ситуації, про те, що коли людину поранили і в неї виникла сильна кровотеча, то перш за все треба накласти джгут. Тоді ми маємо думати не про те, що занесемо в рану інфекцію, а щоб якнайшвидше зупинити кров», – розказує Ірина Тихенко.
Дівчата кажуть, що це цікаво, бо в школі їх такого не навчали. Без відвідування медичних курсів вони не знали б, де саме варто накладати джгут, як високо, чи треба сильно перебинтовувати рану тощо. До того ж, як виявилося, накладання джгута спричиняє сильніший біль, аніж сама рана.
«Нам одразу пояснили, що ми маємо бути готові до ситуації, коли поранений скаже нам усе, що про нас думає, бо рана після накладання джгута болітиме ще дужче. Також нам розказали, скільки ми матимемо часу, щоби накласти той джгут. І стає страшно, коли ти розумієш, що в людини може йти кров із сонної артерії, а в тебе лише 30 секунд, щоби її зупинити», – каже одна з дівчат.
Львів’янки запевняють, що вишкіл, до участі в якому вони зголосилися, на часі, а що буде далі – чи вступатимуть вони до лав тероборони, поки що не можуть сказати.
«Я ще думаю над цим. Таке рішення важко прийняти самотужки, хоча я цього не боюся. У разі вторгнення саме військовий вишкіл дає моральну загартованість. Я буду готова хоча б морально, а фізично… Тут уже саме тіло підкаже, що і як робити», – каже Ірина Шпак.
Якщо хтось вагається, брати участь у військовому вишколі чи ні, то дівчата радять скористатися з такої нагоди. Мовляв, ми не можемо знати, яка ситуація буде в країні за тиждень чи за місяць. Але це краще, аніж ховатися в підвалі. Вміння надавати першу меддопомогу і користуватися зброєю тепер дуже важливі.
На пораду дівчат, ідучи на вишкіл, варто тепло одягнутися.
«Коли я вперше ішла на ці заняття,дуже хвилювалася. Уявляла собі їх по-іншому. Наступного разу обов’язково візьму термобілизну, зимове взуття і мегатеплі шкарпетки. Переживати насправді нема чого, адже там усе дуже добре пояснюють. Все відбувається так життєво, на позитиві».
Читайте також: Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
Зазначимо, що через зростання агресії з боку Росії у Львові затвердили програму навчань цивільного населення: як володіти зброєю, захистити себе та надати першу домедичну допомогу. Орієнтовно за два тижні місцеві мешканці зможуть записатися та навчатися стрілецькій справі чи то надавати першу допомогу. Для того, щоб отримати відповідні навички та у випадку надзвичайної ситуації мати змогу допомогти собі чи своїм близьким, декілька організацій уже пропонують львів’янам пройти курси першої домедичної допомоги. Tvoemisto.tv підготувало перелік таких курсів, що нині доступні у місті. Більше тут.
Нагадаємо, що з 1 січня почав діяти Закон України «Про основи національного спротиву». На Львівщині дислокується 103 окрема бригада Сил територіальної оборони, до якої належать 7 батальйонів тероборони ЗСУ. Служба у Силах тероборони – це військова служба за контрактом у резерві. Відтак, вступити до її лав можуть громадяни України від 18 до 57 років. Для цього потрібно звернутися до районного центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, де підкажуть подальші кроки.
Софія Шавранська
Фото надали Ірина Шпак та Ірина Тихенко
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась
- Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»